Городскому голове г. Рубежное
                                                                                                   Козюберде К.Г.
                                                                                                  От председателя ОО “Рынок”
                                                                                                                       
                                                                                               _____________________________                                               
                                                                                                   
                                                                                              Адрес:_______________________
                                                                                                 
                                                                                               _____________________________
                                                                                                   
                                                                                                  ___________________________
                                                                                                   
                                                                                               Телефон:_____________________

                                                        Ж А Л О Б А

                                       Уважаемый Константин Григорьевич!
     
В виду  отсутствия действий на наше обращение от 19.03.2012 года , а именно :-«Просим , Вас , провести внеочередную сессию горсовета по отмене решения  городского совета №15/106 от 08 декабря 2011 г. в большом зале горисполкома, на  которую допустить представителей общественности» , которое было сформулировано на основании резолюции (решения) общественных слушаний  при участии громады г.Рубежное от 16.03.2012 года и порядком рассмотрения обращений граждан в соответствии с Украинским законодательство - «О ратификации Европейской хартии местного самоуправления» от 15.07.1997 г. № 452/97-ВР, "О местном самоуправлении в Украине» от 21.05.1997 г. № 280/97-ВР, «О выборы депутатов местных советов и сельских, поселковых, городских председателей »от 14.01.1998 г. № 14/98-ВР,« О статусе депутатов местных советов народных депутатов »от 04.02.1994 г. № 3949-XII,« О службе в органах местного самоуправления »от 07.06.2001 г. № 2493-III,« О столице Украины - городе-герое Киеве »от 15.01.1999 г. № 401-XIV,« О всеукраинском и местных референдумах »от 03.07.1991 г. № 1286 -XI Положение об общих собраниях граждан по месту жительства в Украине, утвержденное Постановлением Верховной Рады Украины от 17.12.1993 г. № 3748-XII, Хартия украинских городов, принятая 26.06.1997 г. Общим собранием Ассоциации городов Украины. Кроме того, компетенция органов местного самоуправления детализируется в отраслевом законодательстве , и наконец  Конституции Украины  ст.140 , которая  дает следующее определение местного самоуправления: это право территориальной громады - жителей села или добровольного объединения в сельскую громаду жителей нескольких сел, поселка и города - самостоятельно решать вопросы местного значения в пределах Конституции и законов Украины. То есть, она дает право самостоятельно решать местные дела только первичным субъектам местного самоуправления - общинам, а такой подход основывается преимущественно на общинные теории местного самоуправления, согласно которой общество имеет муниципальную власть, самостоятельную и независимую от центральной власти по своей природе, а сущность самоуправления заключается в предоставлении местной общине права самой защищать свои общественные интересы и в сохранении за правительственными органами заведования одними только государственными делами , обращаем Ваше внимание на факт явной фальсификации хронологии проведения слушаний занесённой в  Протокол «общественных слушаний по вопросу продажи земельного участка ДП «Рубежанский рынок» .

Во-первых :  само определение принадлежности данного протокола к рассматриваемому вопросу (Додаток 1) не характеризует чёткого определения в понимании темы обсуждения , о продаже какого земельного участка и чьего идёт речь . Рассматривался вопрос то ли  о продаже земельного участка принадлежащего ДП «Рубежанский рынок»  то ли продажи земельного участка самому  дочернему предприятию «Рубежанский рынок» . В этом случае не указано полное наименование данной организации . Нет ясности - кому принадлежит данный земельный участок.

Во-вторых : в заключительной части протокола нет ясности , что именно было резолюцией данных слушаний – то ли РЕШЕНИЕ то ли ПРЕДЛОЖЕНИЕ . Обращаем Ваше внимание на то ,
в своём названии  документ Протокол от 16.03.2012 года не имеет продолжения как – ПРЕДЛОЖЕНИЕ . На громадских слушаниях выносится только РЕШЕНИЕ  и точка . Тем более в  резолюции   , по оглашению ,  ни слова не прозвучало о предложении к органам местного самоуправления из за банальной ненадобности  такой формулировки . О рассмотрении предложений громады органами местного самоуправления речь идёт только в Регламенте городского совета г. Рубежного , но это документ как положение действует только в рамках самого городского совета стоящего ниже в иерархии управления чем громада г. Рубежного  , которая опирается в своих правах на законы выложенные в начале нашей жалобы .

В-третьих : ссылаясь на видеоматериалы (додаток 2 DVD- диск) как на хронологию проведения общественных слушаний в заключительной её части (имеется при необходимости весь материал , что касаемо выступлений с трибуны и высказываний секретаря ) , как  фиксацию и средство контроля над деятельностью органов местного самоуправления и публичных служащих  , ставим Вас в известность , что по оглашению секретарём слушаний в лице А.В.Хоменко были чётко сформулированы два вопроса касаемых резулятивной части слушаний  и вынесенных на голосование . Одним из предложенных решений , набравшим большинство ,  стало решение  об отмене Решения сессии городского совета от 08.12.2011 года №15/106 .
В протоколе же не указана как дата (20.03.2012 г.) так и слово внеочередная сессия .

                                                            Просим :

Внести поправки в протокол общественных слушаний от 16.03.2012 года следующие моменты :
1) указать в названии протокола следующее – общественных слушаний по продаже земельного участка принадлежащего громаде г.Рубежное -  дочернему предприятию «Рубежанский рынок» Луганского областного союза потребительских обществ .
2) в заключительной части протокола указать в пункте Решил : - отменить с 20.03.2012 г. Решение городского совета №15/106 от 08 декабря 2011 года о даче разрешения на продажу земельного участка дочернему предприятию «Рубежанский рынок» Луганского областного союза потребительских обществ .

                                                     Приложение :

1) Копия Протокола от 16.03.2012 года общественных слушаний в г. Рубежное Луганской обл. – 4 арк.
2) Диск DVD-R с материалами видео-доказательств хронологии итогового голосования на общественных слушаниях . Продолжительность видеозаписи -5мин 10 секунд – 1 шт.

___________________2012 г.                                           ______________________________
 

Приложение 2 к жалобе от 26.03.2012 года . Видео-доказательства.

РЕШЕНИЕ КОНСТИТУЦИОННОГО СУДА

                   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                          Р І Ш Е Н Н Я
                   КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

               Рішення Конституційного Суду України
              у справі за конституційним зверненням
              Центральної спілки споживчих товариств
             України про офіційне тлумачення положень
              пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10
            Закону України "Про споживчу кооперацію",
                частини четвертої статті 37 Закону
                     України "Про кооперацію"
                (справа про захист права власності
                організацій споживчої кооперації)

м. Київ                                         Справа N 1-30/2004
11 листопада 2004 року
N 16-рп/2004

     Конституційний Суд України у  складі  суддів  Конституційного
Суду України:

     Селівона Миколи Федосовича - головуючий,
     Вознюка Володимира Денисовича,
     Євграфова Павла Борисовича,
     Іващенка Володимира Івановича,
     Костицького Михайла Васильовича,
     Малинникової Людмили Федорівни - суддя-доповідач,
     Мироненка Олександра Миколайовича,
     Німченка Василя Івановича,
     Пшеничного Валерія Григоровича,
     Савенка Миколи Дмитровича,
     Станік Сюзанни Романівни,
     Тихого Володимира Павловича,
     Ткачука Павла Миколайовича,
     Чубар Людмили Пантеліївни,
     Шаповала Володимира Миколайовича,

     розглянув на  пленарному  засіданні  справу за конституційним
зверненням Центральної  спілки  споживчих  товариств  України  про
офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10
Закону України "Про споживчу кооперацію" від 10 квітня  1992  року
N 2265-XII ( 2265-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р.,
N 30,  ст.  414),  частини четвертої статті 37 Закону України "Про
кооперацію"  від  10  липня  2003  року  N  1087-IV  (  1087-15  )
(Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 5, ст. 35).

     Приводом для розгляду справи  відповідно  до  статей  42,  43
Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР) стало
конституційне звернення  Центральної  спілки  споживчих  товариств
України.

     Підставою для  розгляду  справи  згідно  зі статтею 94 Закону
України "Про  Конституційний  Суд  України"  (   422/96-ВР   )   є
неоднозначне  застосування положень зазначених статей законів щодо
захисту права власності організацій  споживчої  кооперації  судами
України,   іншими  органами  державної  влади,  що  призводить  до
порушення прав цих організацій.

     Заслухавши суддю-доповідача Малинникову  Л.Ф.  та  дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України

                        у с т а н о в и в:

     1. Суб'єкт  права  на  конституційне  звернення  - Центральна
спілка  споживчих  товариств  України  (далі  -   Укоопспілка)   -
звернувся  до  Конституційного  Суду  України  з  клопотанням дати
офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10
Закону України  "Про  споживчу  кооперацію"  ( 2265-12 ),  частини
четвертої статті 37 Закону України "Про кооперацію" ( 1087-15 ).

     Положення пункту 1 статті  9  Закону  України  "Про  споживчу
кооперацію" (  2265-12  )  передбачають,  що  "власність споживчої
кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається
з   власності  споживчих  товариств,  спілок,  підпорядкованих  їм
підприємств і організацій та їх спільної  власності.  Кожний  член
споживчого   товариства   має   свою  частку  в  його  майні,  яка
визначається розмірами обов'язкового пайового та інших внесків,  а
також нарахованих на них дивідендів.

     Володіння, користування  та розпорядження власністю споживчої
кооперації  здійснюють  її  органи  відповідно   до   компетенції,
визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок".

     Згідно з   положеннями   пункту  1  статті  10  цього  Закону
( 2265-12  )  "власність  споживчої  кооперації  є  недоторканною,
перебуває  під  захистом  держави і охороняється законом нарівні з
іншими  формами  власності.   Забороняється   відволікання   майна
споживчих  товариств  та  їх  спілок  на  цілі,  не пов'язані з їх
статутною діяльністю".

     Частиною четвертою статті 37 Закону України "Про  кооперацію"
( 1087-15 ) встановлено, що "власність кооперативних організацій є
недоторканною,  перебуває  під  захистом  держави  і  охороняється
законом".

     На думку суб'єкта права на конституційне звернення, зазначені
положення законів необхідно розуміти так,  що споживча кооперація,
зокрема,  внаслідок  безоплатної  передачі  їй  державою  майна на
підставі раніше чинних законодавчих  та  інших  нормативних  актів
набула  права  здійснення  щодо  переданого  майна  правочинностей
власника (володіння, користування та розпорядження).

     При цьому  Укоопспілка  обґрунтовує  конституційне  звернення
такими обставинами.

     Посилаючись на  нормативні  акти,  видані до набуття Україною
незалежності,  - Постанову ЦК Компартії України і  Ради  Міністрів
УРСР від  14 квітня 1987 року N 124 ( v0124699-87 ) "Про заходи по
поліпшенню  роботи  колгоспних  ринків",  прийняту  на   виконання
однойменної  Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 26 лютого
1987 року N 265 ( v0265400-87 ) (далі  -  Постанови),  Укоопспілка
зазначила,   що   колгоспні   ринки  були  безоплатно  передані  у
встановленому порядку у відання організацій споживчої кооперації.

     Виходячи із змісту Постанов щодо характеру та  умов  передачі
державного  майна  організаціям  споживчої  кооперації Укоопспілка
вважає,  що зміна форми  власності  з  державної  на  кооперативну
відповідала статті   91   Цивільного   кодексу   Української   РСР
( 1540-06 ) незалежно від того,  було передано майно за  плату  чи
безоплатно.

     Укоопспілка, посилаючись на те, що передані колгоспні ринки є
власністю  споживчої  кооперації,  звернулася  з  клопотанням   до
Конституційного   Суду  України  витлумачити  зазначені  положення
законів щодо набуття та захисту власності споживчої кооперації.

     2. У листі Президента України на запит  Конституційного  Суду
України  зазначено,  що  суди  загальної  юрисдикції  неоднозначно
вирішують питання  щодо  права  власності  переданих  організаціям
споживчої   кооперації   колгоспних   ринків,   проте  порушене  в
конституційному  зверненні  питання  не  належить  до  повноважень
Конституційного Суду України, оскільки пов'язане із захистом права
власності організацій споживчої кооперації,  а  ці  питання  мають
розглядатися судами.

     Голова Верховної Ради України у листі до Конституційного Суду
України зауважив,  що "аналіз чинного у  1987  році  законодавства
УРСР  свідчить,  що  держава  та  її  повноважні органи мали право
передавати державне майно у власність недержавних  (кооперативних,
громадських) організацій як за плату,  так і безоплатно".  У листі
підкреслюється,  що організації споживчої кооперації  мають  право
власності  на  колгоспні  ринки,  які  були  передані  Укоопспілці
одночасно з усією системою управління ринками.

     Передача колгоспних ринків з відання державних  органів  була
пов'язана з їх незадовільною роботою та продовольчою кризою,  тому
на організації споживчої кооперації покладалося завдання  зміцнити
матеріально-технічну  базу,  створити  можливості для забезпечення
роботи ринків та поліпшення постачання.

     Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики  та
земельних відносин на запит Конституційного Суду України зазначив,
що оскільки "Конституція України не передбачає  колективної  форми
власності",  положення  статей  розділу  IV  Закону  України  "Про
споживчу кооперацію" ( 2265-12 ),  в якому містяться статті 9, 10,
є такими,  що не відповідають Основному Закону ( 254к/96-ВР ).  На
думку  цього  Комітету,   правовий   режим   власності   споживчих
товариств,  спілок, кооперативів є різним і потребує законодавчого
врегулювання.

     У відповіді Кабінету  Міністрів  України  висловлено  позицію
щодо  офіційного  тлумачення положень пункту 1 статті 9,  пункту 1
статті 10 Закону України "Про споживчу кооперацію"  (  2265-12  ),
якими,   на   його  погляд,  визначено,  що  "власність  споживчої
кооперації складається з власності  споживчих  товариств,  спілок,
підпорядкованих  їм  підприємств  і  організацій  та  їх  спільної
власності;  є недоторканною,  перебуває  під  захистом  держави  і
охороняється   законом   нарівні   з   іншими  формами  власності.
Забороняється відволікання майна споживчих товариств та їх  спілок
на цілі, не пов'язані з їх статутною діяльністю".

     Крім того,  зазначено,  що  стаття  37  Закону  України  "Про
кооперацію"  (  1087-15  )  передбачає,   що   "держава   гарантує
додержання  прав і законних інтересів кооперативних організацій та
їх  членів,   максимально   сприяє   розвитку   і   зміцненню   їх
господарської самостійності. Власність кооперативних організацій є
недоторканною,  перебуває  під  захистом  держави  і  охороняється
законом.    Забороняється    використання    майна   кооперативних
організацій на цілі, не пов'язані з їх статутною діяльністю".

     Щодо інших питань, порушених у конституційному зверненні, то,
на  думку  Кабінету Міністрів України,  безоплатна у встановленому
порядку передача колгоспних ринків у відання організацій споживчої
кооперації не призвела до зміни форми власності колгоспних ринків.
Проте   витрати   організаціями   споживчої   кооперації   власних
фінансових чи   матеріально-технічних   ресурсів   на   заходи   з
поліпшення  роботи   колгоспних   ринків   призвели   до   набуття
організаціями  споживчої  кооперації права власності на відповідне
майно.

     Як зазначено  у  листі  Міністерства  економіки  та  з питань
європейської  інтеграції  України,  майно  організацій   споживчої
кооперації,  набуте за рахунок власних коштів,  та майно, передане
їм  у  власність  іншими   власниками,   є   власністю   споживчої
кооперації.  Питання  права  власності на спірне майно можуть бути
врегульовані  в  рамках  чинного  законодавства  або  в   судовому
порядку.

     У відповіді Фонду державного  майна  України  акцентовано  на
тому,  що  держава  не  відносить  "майно,  власником  якого  були
організації  споживчої  кооперації,   до   державної   власності".
Колгоспні  ринки не передавалися до відання Фонду державного майна
України як державне майно, і Фонд ніколи "не здійснював управління
цим майном",  воно до того ж не вносилося до списків об'єктів, які
підлягають приватизації,  і не було включено до переліку  об'єктів
права державної власності, що не підлягають приватизації.

     Державний комітет статистики України повідомив, що відповідно
до чинного законодавства ринки, у тому числі колгоспні, як суб'єкт
господарювання  створюються  в  будь-якій   організаційно-правовій
формі  і  за  діючими  класифікаціями  не  виділяються.  Згідно  з
інформацією Єдиного державного реєстру підприємств та  організацій
України  щодо  суб'єктів  підприємницької  діяльності,  серед 1048
суб'єктів  права  власності  на  зазначені  ринки  до  Укоопспілки
належать 378 ринків, а до споживчих товариств - 43 ринки.

     3. На  запити  Конституційного Суду України одержано висновки
щодо офіційного тлумачення положень  статей,  про  які  йдеться  у
конституційному  зверненні,  від  Академії  правових наук України,
Інституту держави і  права  імені  В.М.  Корецького,  Національної
юридичної   академії  України  імені  Ярослава  Мудрого,  Одеської
національної   юридичної   академії,   Львівського   національного
університету імені Івана Франка.

     Вчені Академії  правових  наук  України  на  підставі аналізу
раніше чинного та сучасного законодавства висловили думку стосовно
тлумачення  словосполучення  "передача  у  відання",  яке  вжито у
Постановах,  наголосивши  на  тому,  що  "виявлення  дійсної  волі
держави  при передачі споживчій кооперації колгоспних ринків через
її дії та фіксацію намірів і їх реалізацію в законодавстві України
доводить,  що  держава передала своє майно у власність організацій
споживчої кооперації". І тому в результаті набуття права власності
на  майно організації споживчої кооперації як власники мають право
на його захист.

     У висновку,  надісланому  на   запит   Конституційного   Суду
України, науковці Інституту держави і права імені В.М.  Корецького
зазначили,  що безоплатна передача колгоспних ринків  організаціям
споживчої  кооперації  на  підставі  Постанов відбулася у порядку,
встановленому чинним на той час законодавством,  і внаслідок такої
передачі   колгоспні   ринки  як  цілісні  майнові  об'єкти  стали
власністю організацій споживчої кооперації.

     При цьому,  як підкреслено у висновку, при передачі державних
колгоспних  ринків  у  відання  організацій  споживчої  кооперації
відповідно до Постанов мало місце розпорядження  державним  майном
із  зміною  державної  форми  власності  на кооперативну.  Кабінет
Міністрів України як орган державної виконавчої влади,  до функцій
якого  належить управління державною власністю,  від імені держави
визнав  власність  організацій  споживчої  кооперації   на   ринки
законною (лист Кабінету Міністрів України від 15 вересня 1995 року
N 23-2507/2).

     Науковці Національної  юридичної   академії   України   імені
Ярослава Мудрого дійшли висновку,  що Постанови були підставою для
зміни  форми  власності  на  колгоспні  ринки   з   державної   на
колгоспно-кооперативну,  що   відповідало   положенням  статті  91
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ),  в якій ішлося про
право держави розпоряджатися майном, визначати його юридичну долю,
у тому числі передачу права власності на нього.

     Правознавці Одеської    національної    юридичної    академії
акцентували  на  тому,  що  після  передачі  в  1987 році державою
колгоспних ринків організаціям Укоопспілки,  які за  свій  рахунок
провели  їх  реконструкцію,  фактично  створюючи  істотно  змінені
об'єкти, право власності на  ці  об'єкти  нерухомого  майна  після
1991 року  було  оформлено  на  організації споживчої кооперації з
проведенням відповідної державної реєстрації.

     Фахівці Львівського національного  університету  імені  Івана
Франка  зазначили,  що організації Укоопспілки є власниками майна,
переданого їм у 1987 році,  тому згідно  з  положеннями  пункту  1
статті  9,  пункту  1  статті  10  Закону  України  "Про  споживчу
кооперацію" (  2265-12  ),  частини  четвертої  статті  37  Закону
України  "Про  кооперацію" ( 1087-15 ) мають право на його захист.
При цьому заперечується  можливість  відбирання  майна  колгоспних
ринків на тій лише підставі, що воно було передано "у відання" (як
зазначено у Постановах) Укоопспілки -  організації,  яка  протягом
тривалого часу,  прийнявши в установленому порядку державне майно,
істотно   змінила   майнові   комплекси   колгоспних   ринків    і
зареєструвала  право власності на це майно,  проти чого держава не
заперечувала, що підтверджується відповідними нормативними актами.

     4. Розглядаючи порушене у конституційному  зверненні  питання
щодо   роз'яснення  поняття  власності  споживчої  кооперації,  її
складових, здійснення її органами права володіння, користування та
розпорядження   цією  власністю,  її  недоторканності  та  захисту
нарівні з іншими формами  власності,  Конституційний  Суд  України
виходить з такого.

     Правові, організаційні,   економічні   та   соціальні  основи
об'єднання громадян у  кооперативні  організації  (кооперативи  чи
кооперативні  об'єднання),  а  також функціонування кооперативного
руху в  Україні  визначаються  Законом  України  "Про  кооперацію"
(  1087-15  ).  Відповідно  до  завдань  та  характеру  діяльності
кооперативних організацій  цей  Закон ( 1087-15 ) виділяє споживчі
кооперативи як організації  споживчої  кооперації  (частина  друга
статті 6).

     Діяльність споживчої  кооперації врегульовано Законом України
"Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ),  який визначає її  правові,
економічні та   соціальні   основи.   Цим   Законом  (  2265-12  )
установлено правовий статус організацій  споживчої  кооперації,  а
також закріплено їх незалежність і самостійність.

     Статтею 1    Закону   України   "Про   споживчу   кооперацію"
( 2265-12 ) встановлено,  що споживча кооперація в  Україні  -  це
добровільне    об'єднання    громадян    для   спільного   ведення
господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного  та
соціального   стану   (здійснення   торговельної,   заготівельної,
виробничої   та   іншої   діяльності,   не   забороненої    чинним
законодавством   України,   сприяння   соціальному  і  культурному
розвитку села, народних промислів і ремесел, участь у міжнародному
кооперативному русі).

     Згідно з  частиною  першою  статті 111 Господарського кодексу
України ( 436-15 )  споживча  кооперація  є  системою  самоврядних
організацій громадян (споживчих товариств,  їх спілок, об'єднань),
а  також  підприємств  та  установ  цих  організацій,  самостійною
організаційною формою кооперативного руху.

     Власність споживчої   кооперації   складається   з  власності
споживчих товариств,  спілок,  підпорядкованих  їм  підприємств  і
організацій  та  їх  спільної  власності  (пункт 1 статті 9 Закону
України "Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ).

     Відповідно до  пунктів  2,  3  статті  9  Закону України "Про
споживчу кооперацію" ( 2265-12  )  власність  споживчих  товариств
утворюється  з  внесків  їх  членів,  прибутків,  одержуваних  від
реалізації товарів,  продукції,  послуг,  цінних паперів та  іншої
діяльності,   не   забороненої   чинним   законодавством.   Засоби
виробництва,  вироблена продукція та інше майно,  що є  необхідним
для   здійснення   статутних   завдань,   є   власністю  споживчої
кооперації.  Крім  того,  до  майна  споживчої  кооперації  можуть
належати   будинки,  споруди,  устаткування,  транспортні  засоби,
машини, товари, кошти та інше майно.

     Як визначено у пункті 4 статті 9 Закону України "Про споживчу
кооперацію" (  2265-12  ),  власність  спілок  споживчих товариств
утворюється з майна,  переданого їх членами, коштів, одержаних від
господарської   діяльності   підприємств   і  організацій  спілки,
реалізації цінних паперів та іншої діяльності.

     Суб'єктами права  власності  споживчої  кооперації  є   члени
споживчого товариства, трудові колективи кооперативних підприємств
і організацій,  а також юридичні особи,  частка яких  у  власності
визначається  відповідними  статутами  (пункт  6  статті  9 Закону
України "Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ).

     Здійснення права власності,  тобто володіння, користування та
розпорядження  майном споживчої кооперації, покладено на її органи
відповідно   до   установчих   документів   (статутів)   споживчих
товариств,  їх спілок (об'єднань) (пункт 1 статті 9 Закону України
"Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ),  частина п'ята  статті  111
Господарського кодексу України ( 436-15 ).

     5. Конституція  України  ( 254к/96-ВР ) гарантує захист права
власності.  Відповідно до частини четвертої статті 13  Конституції
України  ( 254к/96-ВР ) держава забезпечує,  зокрема,  захист прав
усіх суб'єктів права власності і  господарювання  та  рівність  їх
перед законом.

     Конституція України  ( 254к/96-ВР ) прямо встановлює заборону
протиправного  позбавлення  власника  права   власності   (частина
четверта  статті  41).  Непорушність цього права означає передусім
невтручання будь-кого  у  здійснення  власником  своїх  прав  щодо
володіння,   користування   та   розпорядження   майном,  заборону
будь-яких  порушень  прав  власника  щодо  його   майна   всупереч
інтересам   власника  та  його  волі.  Разом  з  тим  використання
власності не може завдавати шкоди  правам,  свободам  та  гідності
громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і
природні якості землі (частина сьома статті 41 Конституції України
( 254к/96-ВР ).

     Право власності   в  Україні  охороняється  законом.  Держава
забезпечує  стабільність  правовідносин  власності.  Власність   в
Україні   існує   в   різних   формах.   Всі   форми  власності  є
рівноправними.  Україна створює рівні умови для розвитку всіх форм
власності та їх захисту (пункти 2,  4 та 5 статті 2 Закону України
"Про власність" ( 697-12 ).

     Принцип недоторканності власності кооперативних  організацій,
закріплений  у  положеннях  частини  четвертої  статті  37  Закону
України "Про кооперацію" ( 1087-15 ),  пункту 1 статті  10  Закону
України "Про  споживчу  кооперацію"  (  2265-12 ),  згідно з якими
власність  кооперативних  організацій   перебуває   під   захистом
держави, охороняється законом нарівні з іншими формами власності і
передбачає, що відчуження власності може мати місце лише за умов і
на підставах, визначених законом.

     Якщо внаслідок   видання   державним   органом  акта,  що  не
відповідає його компетенції  або  вимогам  чинного  законодавства,
порушуються права споживчих товариств та їх спілок,  останні мають
право звернутися до судових органів із заявою про визнання  такого
акта недійсним.

     Збитки, завдані  споживчому  товариству  або спілці внаслідок
виконання  рішень  державних  органів,  які  порушили  їх   права,
підлягають відшкодуванню у встановленому порядку.

     Надання споживчим     товариствам    права    безпосереднього
володіння,  користування  і  розпорядження  належним   їм   майном
виключає  втручання  органів  державної влади та органів місцевого
самоврядування  у  фінансово-господарську   та   іншу   діяльність
організацій    споживчої    кооперації,   крім   випадків,   прямо
передбачених законом (частина шоста статті 37 Закону України  "Про
кооперацію"  (  1087-15  ),  пункт 7 статті 17 Закону України "Про
споживчу кооперацію" ( 2265-12 ).

     Недоторканність власності споживчої  кооперації  є  гарантією
державного захисту від посягань на здійснення власником володіння,
користування та розпорядження майном,  заборони будь-яких порушень
його  права  на  своє  майно,  неприпустимості  вчинення інших дій
всупереч законним інтересам власника.

     Захист права власності  як  система  передбачених  цивільним,
земельним,  адміністративним, кримінальним та іншим законодавством
заходів,  що застосовуються у випадках  порушення  цього  права  і
відновлення   відносин   власності,  покладається  на  державу  та
утворювані нею відповідні державні органи. Зокрема, пункт 3 статті
48  Закону  України  "Про  власність" ( 697-12 ) передбачає захист
права власності в судовому порядку.

     6. Конституція (Основний Закон)  Української  РСР  1978  року
( 888-09   )   за   політико-економічною  природою  та  соціальною
спрямованістю власність на засоби виробництва за суб'єктами  права
власності   поділяла   на  державну  (загальнонародну),  власність
колгоспів та інших  кооперативних  організацій,  їх  об'єднань,  а
також майно профспілкових та інших громадських організацій (статті
10,  11,  частина перша статті  12,  статті  14,  15).  При  цьому
кооперативні організації були суб'єктами права власності на засоби

виробництва та інше майно і мали право на власність,  відокремлену
від державної.

     Аналіз чинного  у 1987 році законодавства (Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ),  Постанови Ради Міністрів Української
РСР  "Про  порядок передачі підприємств,  об'єднань,  організацій,
установ, будинків  і  споруд"  від  28  квітня  1980  року  N  285
( 285-80-п ), прийнятої на виконання Постанови Ради Міністрів СРСР
від  16  жовтня  1979  року  N  940  (  v0940400-79  ),  якою було
затверджено  однойменне  положення) свідчить про те, що держава та
її  повноважні  органи  мали  право  передавати  державне  майно у
власність  недержавним  (кооперативним і громадським) організаціям
як   за   плату,  так  і  безоплатно.  Передача  державного  майна
організаціям споживчої кооперації мала здійснюватися на той час на
підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством.

     У зв'язку з передачею колгоспних ринків споживчій  кооперації
відповідно   до   Постанов  у  центральному  апараті  Міністерства
торгівлі Української РСР було ліквідовано  управління  колгоспними
ринками і плодоовочевої торгівлі, зменшено граничні асигнування на
його утримання. Також були вилучені функції управління колгоспними
ринками  із  положень про управління торгівлі виконавчих комітетів
відповідних місцевих рад (пункт 2 Постанови  Ради  Міністрів  УРСР
від 3 травня 1988 року N 119).

     Тобто колгоспні   ринки  передавалися  не  лише  як  майновий
об'єкт,  а разом з організаційною та функціональною структурами їх
управління.

     Отже, можна дійти висновку, що безоплатна передача колгоспних
ринків організаціям споживчої кооперації не суперечила чинному  на
той час законодавству,  внаслідок чого ці ринки як цілісні майнові
об'єкти перейшли у володіння і користування організацій  споживчої
кооперації,   які  відповідно  до  положень  Закону  України  "Про
власність" ( 697-12 ) набули права власності на передане їм  майно
на підставі правовстановлюючих документів.

     Передача колгоспних  ринків  із  залишенням  їх  у  державній
власності не породжувала б обов'язку кооператорів самостійно та за
рахунок своїх коштів безвідплатно відновлювати, реконструйовувати,
оснащувати, розвивати колгоспні ринки, оскільки це призводило б до
порушення   конституційного   принципу,  згідно  з  яким  державне
керівництво  економікою  здійснювалося  з  активним  використанням
господарського    розрахунку,    прибутку,   собівартості,   інших
економічних підойм і стимулів (частина друга статті 16 Конституції
(Основного Закону) Української РСР 1978 року ( 888-09 ).

     Примусове відчуження   майнових   ринкових   комплексів  може
здійснюватися лише на загальних підставах,  установлених  частиною
п'ятою статті 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

     Відповідно до   пункту   3  статті  48  Закону  України  "Про
власність" ( 697-12 ) захист права власності  здійснюється  судом.
Вирішення   спорів,   що  виникають  між  організаціями  споживчої
кооперації та  іншими  підприємствами,  установами,  організаціями
щодо   права  власності  відповідних  об'єктів  майнових  ринкових
комплексів, є компетенцією судів загальної юрисдикції.

     Таким чином,  положення частини четвертої  статті  37  Закону
України  "Про  кооперацію" ( 1087-15 ),  пункту 1 статті 10 Закону
України "Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ) щодо недоторканності
власності  кооперації  та  споживчої  кооперації  слід розуміти як
встановлення правових засобів захисту права власності  відповідних
кооперативних  організацій  від протиправних дій з боку будь-кого,
зокрема юридичних чи фізичних осіб.

     На підставі  викладеного  та  керуючись  статтями  147,   150
Конституції України ( 254к/96-ВР ),  статтями 51,  63, 65, 66, 69,
94, 95   Закону   України   "Про   Конституційний   Суд   України"
( 422/96-ВР ), Конституційний Суд України

                          в и р і ш и в:

     1. В  аспекті  конституційного  звернення  положення пункту 1
статті  9,  пункту  1  статті  10  Закону  України  "Про  споживчу
кооперацію"  (  2265-12  ),  частини  четвертої  статті  37 Закону
України "Про кооперацію" ( 1087-15 ) в контексті частини четвертої
статті 13,   частини   четвертої  статті  41  Конституції  України
( 254к/96-ВР ) і в системному зв'язку із статтею 48 Закону України
"Про власність" ( 697-12 ), статтею 328 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) слід розуміти так, що:

     - власністю споживчої кооперації є будь-яке майно,  набуте  у
відповідності  з  цілями,  які  випливають зі статутної діяльності
організацій споживчої кооперації,  на підставі норм законодавства,
чинного на час придбання цього майна;

     - недоторканність  власності  споживчої кооперації передбачає
забезпечення  здійснення  власником  володіння,  користування   та
розпорядження  майном,  заборони  будь-яких порушень права на його
майно,  неприпустимості  вчинення  інших  дій  всупереч   законним
інтересам  власника.  Примусове відчуження об'єктів власності може
бути застосоване лише за умов і в порядку, визначених Конституцією
( 254к/96-ВР ) та законами України;

     - гарантії  недоторканності  власності  споживчої  кооперації
реалізуються  шляхом  державного  захисту  її   права   власності,
передусім визначенням правових засобів захисту права власності від
будь-яких протиправних дій,  зокрема, з боку фізичних чи юридичних
осіб, забезпечення стабільності правовідносин власності, створення
державою рівних умов для розвитку та захисту всіх форм власності;

     - право власності споживчої кооперації,  набуте незалежно від
часу і на не заборонених законом підставах, охороняється законом і
підлягає державному захисту  нарівні  з  правами  інших  суб'єктів
права власності.

     Вирішення спорів,  що  виникають  між організаціями споживчої
кооперації та іншими підприємствами,  установами, організаціями чи
фізичними  особами стосовно конкретних об'єктів власності,  в тому
числі  майнових  ринкових  комплексів  споживчої   кооперації,   є
компетенцією судів загальної юрисдикції.

     2. Рішення  Конституційного  Суду  України  є обов'язковим до

виконання  на  території  України,  остаточним  і  не  може   бути
оскаржене.

     Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у
"Віснику  Конституційного  Суду  України"  та  в  інших  офіційних
виданнях України.

                                        КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

Городскому голове Козюберде К.Г.
                                                                               Депутатам горсовета г.Рубежное
                                                                                         93011 г.Рубежное пл. Ленина, 2, горсовет 
                                                                                                Главе Луганской областной администрации
                                                                                Пристюку В.М.
                                                                                  91016  г. Луганск пл. Героев ВОВ 3 
                                                                                                Луганская облпотребкооперация
                                                                                                Кременчугскому В.И.
                                                                                   91016  г. Луганск  ул. Советская 75
                                                                                                    Главе Партии  Регионов
                                                                                    Азарову Н.Я.
                                                                                    01008 м.Киев ул. Грушевского12/2
            Отрытое  обращение  о выражении  недоверия  городскому голове Козюберде К.Г.,
          депутатам горсовета фракции «ПР», председателю  правления  Луганской
облпотребкоопрерации Кременчутскому В.И.
                 
  Мы, предприниматели – рыночники,  как и многие члены громады  города возмущены действиями нынешней городской власти в  не правовом решении многих вопросов:- передачи имущества территориальной громады города; - выделения и продажа земельных участков;  - организации системы оказания  жилищно-коммунальных услуг населению.
         Проявления коррупции в городе являются основной угрозой социально-экономического развития  громады, тормозом предпринимательства, основной причиной бедности населения города.  Разрушение правовых устоев органов местного самоуправления  осуществляется за последний годы  действиями большинства в горсовете -  депутатской группы «ПР».
Именно их усилиями беззаконно приняты  решение сессии №15/106 от 08.12.11г.
«О согласии продажи земельного участка ДП «Рубежанский рынок» и др. по земле рынка. Городской рынок с 1956г. – это практически и реально земли общего пользования горожан  и принадлежат территориальной громаде города Рубежное и согласно земельного кодексу не могут передаваться в частую собственность.
        Мы не претендуем на собственность  «потребительской коопереции» на Рубежанском рынке –это  десяток зданий 1956г. постройки,  перешедших в их собственность по Постановлению КПУ и РМУ №124 от 14.04.87г. и  подтвержденных решением КС Украины в 2005г..
         Мы на законных основаниях на этом рынке,-   владеем  около 500 единиц  киосков и павильонов, других торговых мест  с товаром в тысячи раз по стоимости большим от собственности «союза кооперации» на территории  земель городского рынка и вложенными нами  собственными инвестициями с расчетом на многие годы  вперед.
Именно это позволило создать тысячи рабочих мест и получить средства к существованию.
          Мы вложили свои  материальные средства в благоустройство и имидж этого  рынка значительно больше, чем администрация от «союза кооперации», хотя  теперь мы,-  понимаем, почему наши материальные инвестиции в это,- годами не оформлялись официальными  документами,  квитанциями и т.д.
Но  память каждого из нас хранит эти цифры материальных вложений и инвестиций.   
  Решение горсовета №15/106  прямо противоречит ст.ст.13,144 Конституции Украины, земельному кодексу и закону о местном самоуправлении. Согласно ст.ст.34, 60 Конституции Украины, мы члены громады имеет право давать и отстаивать свою независимую оценку действиям органов местного самоуправления, не выполнять противоправные требования власти.
         Тем не менее, - на «обращение  от 17.01.2012г. к городскому голове, депутатам горсовета, ОО «Правовий Простир»  об отмене не законно принятых решениях сессий» –  от горсовета никакой реакции не последовало! 
     Наше, СПД рынка - письменное обращение более500 подписей,-  переданное в горсовет в феврале 2012г.  Прошли 16 марта общественные  слушания этого вопроса.Рузультаты игнорируются.
            С нашей точки зрения, такие противопраные, некомпентентные  и несуразные решения
сесии Рубежанского  горсовета, в лице ее большинства - фракции «ПР», городского головы Козюберды К.Г., администрации ДП «Рубежанский рынок», правления Луганской облпотребкооперации являються не  допустимыми и вынуждают нас  организовать сбор подписей членов территориальной  громады г. Рубежное, а именно:
    1). Инициировать проведения городского референдума с целью прямого волеизъявления жителей города на согласие  продажи собственности территориальной громады -земельного участка городского рынка – ДП «Рубежанский рынок»;
       Причины:   - несоблюдение законности городским советом при рассмотрении земельных вопросов по городскому рынку , а именно:
       а). не  учтены права и интересы территориальной громады г.Рубежное в соответствии зем. Кодекса ст.83 ч.2,ч.3 п. «а»;
        б). не учтены интересы членов громады СПД –рынка, их согласие и мнение, чем нарушены конституционные права ч.4 ст.13; ч.1 ст.19; ч.1 ст.42; ч.1 ст.43 Конституции Украины;
         в). ДП «Рубежанский рынок»  противоправно не предоставил горсовету свои полномочия на покупку земли, согласно Уставам первичного звена союза кооператоров области  и правления обласного союза; 
          Данные решения горсовета не соответствуют:  Национальной   антикоррупционной стратегии на 2011-2015 годы, утвержденной  Указом Президента Украины №1001 от 21.10.11г. , которая направлена: -  на повышения открытости власти;  - на борьбу с коррупцией;  - привлечение гражданского общества к процессу принятия решений. 
      2). Иницировать среди членов териториальной громады г.Рубежное, общественных организаций города – сбор подписей за выражение недоверия  городскому голове Козюберде К.Г. ,  депутатам городского совета - фракции «ПР» и  отзыва их.
          Причины недоверия: - кроме вышеуказанных, беззаконно приняты:
          а).  решение сессии №70 от 16.06.11г. « о бесплатной передачи общежитий №9 и №13 ул. Чехова, ДК Дзержинского» с коммунальной собственности в государственную – «химзаводу «Южный», который без «признаков жизни» ( письмо о передаче от 16.06.11г. и в тот же день решение сессии);
           б).  решение  №7/69 «о передаче сотен жилых домов города» на баланс КП «Единый расчетный центр»( не по закону, а по служебной записке,  законом этого не предусмотрено), вопреки уставным целям этого КП «ЕРЦ» - им не свойственно по Уставу нести ответственность за содержание домов;
            в). более четырехсот  «коррупционных» решений по отводу земельных участков из придомовых  земель многоквартирных домов, скверах и парках(земли общего пользования), не законный «дерибан» земель(оборонки)  казенного завода – коммерческим структурам;
             г).  многолетнее игнорирования горсоветом закона: по ВДО, порядка поверки счетчиков воды, утверждения тарифов  коммунальных услуг в соответствии с законодательством Украины.
        3).  С учетом вышеперечисленного  выражаем недоверие председателю правления Луганского облпотребсоюза (Кременчугский В.И.)
             Причина недоверия: - игнорирование интересов СПД – рынка г.Рубежное:
- на протяжении нескольких лет при даче согласия правлением облпотребсоюза и администрацией ДП «Рубежанский рынок» на незаконный отвод земель территории городского рынка, а именно: Хубулури в центре рынка,(как бывшему директору рынка), депутатам горсовета: Кривобоку(возле конторы рынка), Фатееву – застройку киосками  предрыночной площади( с центрального входа),  в связи с этим , - «выселение»  оптовой торговли овощами «на задворки»  за пределами  территории рынка;
- вызывает недоумения(«темные схемы» - то ли для секретаря горсовета Хоменко то ли главы Атрацитовской РГА Головненко) согласование нынешней администрации ДП «Руб.рынок» по  отводу(?), то ли продаже(?) то ли для строительства - земельного участка территории рынка со стороны ул. Б.Хмельницкого(рядом с въездными воротами) в ущерб СПД –рынка(«железки»).
- Игнорирование интересов членов территориальной громады г. Рубежное и сотен СПД –рыночников  - это попытка незаконного выкупа земли территории городского рынка –декабрь 2011г. и удивительное упорство и нежелание отозвать с горсовета заявления о выкупе;
- Не прозрачные схемы  начислення платежей за предоставление торговых мест, без учета  экономических обоснований,  без наглядности и доступности по этим платежам, не оформление документально инвестиционных и других платежей СПД-рыночников на благоустройство.
  Данное обращение  является открытым,  с правом опубликования во всех СМИ.
   Оригинал обращения с подписями  сохраняем у себя, во все адреса направляем копии.
   (Контактный адрес: 93010 г.Рубежное пр.Кирова 12-9 Петрова Н.П.- Голова ОО «Рынок» тел.0988113693)       
            Март 2012г.
    Члены громады г.Рубежное, Субъекты предпринимательской деятельности(рынка):
(Приложение с подписями СПД – рынка на 6 стр. – прилагаются:)

РУБЕЖАНСКИЙ  ГОРОДСКОЙ  СОВЕТ
ШЕСТОЙ СОЗЫВ
(пятнадцатая сессия)
                                   
Р Е Ш Е Н И Е №15/106

от 8 декабря 2011 года            г. Рубежное       
О  согласии на продажу земельного участка Дочернему предприятию «Рубежанский рынок» Луганского областного союза потребительских обществ.

Рассмотрев заявление Дочернего предприятия «Рубежанский рынок» Луганского областного союза потребительских обществ вх./011/5390 от 16.11.2011 года о даче предварительного согласия на продажу земельного участка, на основании рекомендации постоянной депутатской комиссии городского совета по вопросам развития предпринимательства, коммунальной собственности, приватизации, градостроительства и земельных отношений от 8 декабря 2011 г., руководствуясь ст.ст. 123, 124, 127, 128  Земельного кодекса Украины,  Закона Украины «О землеустройстве», городской совет

Р Е Ш И Л :

1. Дать согласие на продажу земельного участка Дочернему предприятию «Рубежанский рынок» Луганского областного союза потребительских обществ, юридический адрес: г. Рубежное, ул. Освободителей №96, предварительной площадью 2,9609 га, расположенного по адресу: г. Рубежное, ул. Освободителей №96, для размещения рынка.
1.1. Земельный участок находится в аренде, в соответствии с договором  аренды земли №040642000125 от 08.11.2006 г.
2. Продажу земельного участка оформить в соответствии с требованиями ст.128 Земельного кодекса Украины.
3. Данное решение действительно на протяжении двенадцати месяцев.
4. Контроль за выполнением настоящего решения возложить на постоянную комиссию городского совета по вопросам развития предпринимательства, коммунальной собственности, приватизации, градостроительства и земельных отношений.

Секретарь городского совета            А.В. Хоменко

Проект второго заявления к руководству ДП"РР".
                                                                                                Директору ДП “Рубіжанський ринок”
                                                                                Чаповой Л.О.
                                                                                Голови  ОО “Рынок”
                                                                                 Петровой
                                                                                 мешкающей за адресой:

                                                                                  тел.

        На №46 від 05.04.2012 р.

                                Шановна  Любов Олександрівна !
             Розглянувши Вашого листа ми зробили висновок, що ви, або ваша юридична служба не зрозуміли про що йдеться річ, коли ми посилаємось на ст.19 Конституції України, якій суперечать п.п. 3.1.3 та 3.2.2 запропонованного Вами проекту Договору про надання торгових місць. Вимушенні процітувати Конституцію:
      “Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.”
         Що Ви вимагаєте в умовах Договору?
“3.1.3.Проверять выполнение Стороной 2 требований Закона Украины «О защите прав потребителей», «Ветеринарно-санитарных правил для рынков», Правил торговли на рынках, «Правил противопожарной безопасности» и условий данного Договора. Результати проверок оформляются соответствующими актами в присутствии Стороны 2 , а в случае отсутствия Стороны 2 - в присутствии его реализатора или другого доверенного лица”.
       Цей пункт Договору свідчить про те, що Ви привласнили повноваження цілої низки державних установ, на які покладені ці функції. А це, зрозуміло, суперечіть чинному законодавству та цітованної вищезгаданної ст.19 Конституціїї.
          П.3.2.2 проекту Договору звужує права  Сторони 2 в частині здійснювання торгівельної діяльністі, яка здійснює її згідно державного свідоцтва.
          Цілком доречно, що пп. 3.1.3  та 3.2.2 Вашого проекту Договору суперечать вказанним нормам Цивільного Кодексу України. Тобто, правочин не може бути в цілому дійсним, якщо недійсні окремі його частини.

           У розділі “По-перше” Ви констатуєте, що ДП “Рубіжанський ринок” не є органом державної влади, і ми ж про це.
          Гаразд, щоб розставити “крапки над і “ пропонуємо Вам письмово вказати згідно яких норм законодавства делеговано Вам функції  суб'єкта контролю Законів України, перелічених в п. 3.1.3 проекту запропонованого Вами Договору.

            У розділі “По-друге” Ви посилаєтесь на ст.628 Цивільного Кодексу України. Ну що ж, давайте подивимось, що вона формулює.
                        “Стаття 628. Зміст договору
Зміст  договору  становлять  умови (пункти),  визначені на розсуд сторін і погоджені ними,  та  умови,  які  є  обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.“

Тобто , “ТИПОВИЙ ДОГОВІР  оренди торговельного місця”, наведений в Постанові, який принципово відрізняється від Вашого “ДОГОВОРА на предоставление торгових мест” , як на Ваш розсуд, не є “ обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства”?
       З нашої точки зору, “аренда торгівельного місця” та “предоставление торгового места” не є синонімами. Ви недарма присвятили цілий пункт 1.1 в проекті  Договору роз`ясненню різниці ціх термінів. Рекомендуємо уважно прочитати “ ПОЛОЖЕННЯ
    про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків”, та підготувати проект  “ДОГОВОРУ  оренди торговельного місця” на основі вимог Постанови КМ України  N 868 від 29 липня 2009 р.

         Хотілося би зрозуміти Ваше затвердження, що оскільки Ви “організація споживчої кооперації”, то Ви - не є ринок, бо Ви “не здаєте торгові місця в аренду”, а “надаєте послуги з утримання торгового місця у належному стані”?
         Будьте ласкаві, підтвердіть письмово, що вищезгадувана Постанова КМУ на вас не поширюється.

        Те, що деякі користувачі торгівельними місцями ДП “Рубіжанський ринок” підписали ваш проект Договору аж ніяк не легимитизирует цей варіант. Тим більше, що є норми антімонопольного законодавства , законодавства про добросовістну конкуренцію тощо.

        Пропонуємо Вам відповісти на наступні питання та пропозиції:
1. На якій  правовій нормі базується Ваше право “проверять” дотримання законодавства , переліченного в п.3.1.3 проекту Договору?
2. Якій частині умов проекту Договора повинна відповідати торгівельна діяльність Сторони 2?
3. Ви не згідні з формою та змістом “  ТИПОВОГО ДОГОВОРУ оренди торговельного місця “, наведенного у Постанові КМУ № 868 від 29 липня 2009 р.?  Чому? Що конкретно не влаштовує Вас ? Будь ласка, по пунктах.
Тобто, нас цілком влаштовує варіант Кабінету Міністрів України, пропонуємо рахувати це  нашим протоколом розбіжностей.
4. Ви - ринок, чи ні?
5. Ми не піддаємо сумніву Ваше право встановлювати “вільні ціни” на надані послуги виходячи з попиту і пропозицій. Але попит та пропозиції встановлюють єкономічно-обгрунтовану ціну при наявності конкуренції. Нам не відомо, хто ще пропонує послуги з аренди торгових місць на території, арендуємой ДП “Рубіжанський ринок”, тобто Ви — монополіст в місті. Цю ситуацію регулює ст.13, п.2, розділ 1   ЗУ “ Про захист економічної конкуренції “. Дані, яки ми попросили у нашому попередньому звернені потрібні, щоби переконатися, що адміністрація ДП “Рубіжанський Ринок” не перекладає на нас витрати, пов`язані з власною торгівельною діяльністю та діяльністю, не пов`язанною з утриманням торгівельних місць.

       Не можемо погодитися, що обидві сторони нашого переговорного процесу ... “вільні в виборі контрагента...”, Ви, зрозуміло, маєте таку можливість, ми- ні ( про це - в ЗУ “ Про захист економічної конкуренції “).

        З повагою

Голова ООО “Ринок”                                                                    Петрова

Козюберда - иск.