Форум громады г.Рубежное -"ГРААЛЬ"- ГРАжданская АЛЬтернатива

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Форум громады г.Рубежное -"ГРААЛЬ"- ГРАжданская АЛЬтернатива » Публичные обращения к органам власти » Государственное преступление и с ним связанное !


Государственное преступление и с ним связанное !

Сообщений 1 страница 17 из 17

1

Нелегитимность действующих органов  ВЛАСТИ УКРАИНЫ
                                                                 
«Китайский император Цинь Ши Хуанди в свое время  велел сжечь все книги и начать писать историю Китая именно с его периода правления , мол, без него истории не было  вообще. "
    Такая позиция должна уйти в прошлое

       
   Действия нынешнего режима в социальной, национальной и политической сферах не оставляют сомнений, что эта власть - антинародная и антиукраинская.
   Она требует немедленного демонтажа. Политическая, партийная оппозиция занята взаимным  противостоянием и думает только о процентах на следующих выборах.
   Политики любой ценой стараются быть у власти, чтобы накапливать для себя и своих детей материальные блага. Разрозненные  акции протеста не приносят видимого результата, а потому в определенной степени деморализуют общество. Свою лепту в дезорганизацию протестного движения вносят и некоторые партийные лидеры, которые пошли на сделки с антинародным режимом , который  , пытаясь удержаться у власти, провоцирует различные конфликты (языковые, межконфессиональные). Среди этих конфликтов - столкновения патриотических сил с коммунистами.
   Часть патриотов будто забыла, что их главной целью является не срывать красные флаги, а избавиться олигархического режима.
   Главным вопросом любой политической борьбы является вопрос о власти. Патриотическая власть решит вопрос с флагами за 15 минут. Провоцируя красными флагами на улицах украинских городов патриотов, нынешняя власть преследует две основные цели: отвлекает патриотические элементы от основной задачи - свержения антиукраинского олигархического режима и радикализирует движение сопротивления против режима, делает его непривлекательным в глазах обывателя - избирателя. Однако радикальным это движение сопротивления становится лишь по форме, а не по содержанию - основы режима не затрагиваются и те же лица остаются у власти.
   А, следовательно, грабеж Украины продолжается.
   По-настоящему радикальными являются лишь действия, нацеленные на прекращение существования нынешнего антиукраинского режима.
   Но для таких действий должны быть весомые факты, которые имели юридическое право сказать действующей власти - ВОН! И украинцы  имеют такие факты - факты, не требующие доказательств!
   Это факты о захвате власти  у народа Украины в период 1991 - 2011 годы организованной группой лиц по предварительному сговору.
   Правовой статус государства.
  Еще римские юристы считали, что государство - это субъект особого рода.
   Государство не является  обычным видом юридического лица.
  Государство - суверенная личность, официально представляет общество как внутри страны, так и за рубежом, во взаимоотношениях с другими государствами. Поэтому правовой статус государства реализуется двумя системами:
   1. Системой внутригосударственного права;
   2. Системой международного права.
   Будучи организацией всего общества, государство призвано выражать публичные, общие интересы и, следовательно, действовать на основе норм публичного права.
    За пределами и внутри страны государство является важнейшим участником таких публичных отношений:
   1) международно-правовых (заключение двусторонних и многосторонних договоров на основе норм публичного международного права);
   2) конституционно-правовых (принятие к национальному гражданству, награждение гражданина государственной наградой или присвоении ему почетного звания);
  3) уголовно-правовых (осуществление борьбы с преступностью от имени государства) и другие.
   Таким образом, государство через государственную власть выступает как властный субъект правоотношений.
   Вместе с тем государство выступает как субъект права в гражданском обороте на основе норм частного права.
   В сфере частноправовых отношений государство является равноправным участником, который не имеет никаких льгот и преимуществ.
   Государство как субъект отношений в области частного права и как субъект собственности может выступать в двух организационно-правовых формах:
    В форме общегосударственной казны; Следует обратить внимание на то, что государство управляет определенной частью собственности, которая не закреплена за отдельными государственными организациями и учреждениями, а принадлежит обществу в целом.
   Средства государственного бюджета и иное государственное имущество, не закрепленное за государственными предприятиями и учреждениями, составляют государственную казну страны.
   В форме создаваемых ею юридических лиц в соответствии с положениями Гражданского кодекса государства.
   По состоянию на 1991 год на территории Украины действовала Конституция УССР 1978 года и Гражданский кодекс 1963 года и Верховный Совет УССР Х11 созыва.
   Правящая коммунистическая большинство в ВР УССР под давлением демократических сил в обществе, и будучи испуганными от развала СССР, 16 июля 1991 принимает
    «Декларацию о государственном суверенитете Украины», в которой отдельным предложением определено, что «Декларация является основой для новой Конституции, законов Украины ...».
   Между тем, парламентское  большинство, избрав председателем Верховной рады Украины второго секретаря ЦК КПУ Леонида Кравчука, не имела намерения немедленно реализовать революционные положения Декларации о государственном суверенитете Украины.
   Придя в себя, они начали подготовку к захвату государственной власти в Украине. Государственный переворот.
   22 августа 1991 председатель ВС УССР издает Указ Президиума ВС РСФСР «О созыве внеочередной сессии ВС РСФСР».
   24 августа 1991 ВС УССР принимает Постановление «О провозглашении независимости Украины» и постановляет: «Провозгласить 24 августа 1991 года Украину независимым демократическим государством».
   В Постановление «О провозглашении независимости Украины» прилагается Акт провозглашения независимости Украины органа, иной, чем определенной Конституцией УССР, государства (Верховной Рады Украины) без номера регистрации и доказательств его заверение председателем этого новообразования.
   Обращаю внимание на тот факт, что в настоящее время на географической территории Украины действует юридическое лицо публичного права - государство Украинская Советская Социалистическая Республика, созданная, согласно Конституции СССР, принятой в Киеве 25.01.1937 года.
   Согласно Статьи 38. «Прекращение государственных организаций, являющихся юридическими лицами» ГК УССР, действовавшего на то время, действовала норма, четко требовала, что «Прекращение государственных организаций, являющихся юридическими лицами, производится тем органом, по решению которого они образуются». Де-юре 24 августа 1991 состоялся первый этап захвата государственной власти в Украине организованной группой лиц в составе народных депутатов ВР УССР Х11 созыва и факт государственной измены, ведь народные депутаты ВС УССР приняли решение о создании другого государства - Украины, на территории существующего государства - УССР, в отношении которого, согласно требованиям ст.38 ГК УССР, ВС УССР не принимала постановления о прекращении УССР.
   Учитывая тот факт, что отсутствует Постановление ВС РСФСР или Закон РСФСР о ПРЕКРАЩЕНИИ УССР, де-юре до сегодняшнего дня на географической территории легитимна юридическое лицо публичного права - государство УССР, Конституция и законы РСФСР, а все решения, принятые после 24 августа 1991 года вопреки Конституции Кодексом и Законом УССР - незаконные.
   Следующий этап захвата государственной власти организованной группой лиц в составе народных депутатов ВР УССР – самапровозглашения на должность Президента РСФСР Л. Кравчука в отсутствие Постановления, Указа ВС УССР или Закона УССР о проведении и финансировании выборов Президента РСФСР.
   Ведь в бюллетене для голосования на всеукраинском референдуме от 01.12.1991 года ни слова не было сказано о выборах Президента РСФСР. Конституция УССР 1978 не предусматривала должности «Президент СССР».
   Отсутствуют в природе и Закон РСФСР о внесении изменений и дополнений в Конституцию УССР «Об учреждении поста Президента СССР».
   Закон РСФСР от 5 июля 1991 года № .1293 - Х11 не содержит Постановления ВС РСФСР «Об учреждении поста Президента СССР».Плюс ко всему забивают понятие «Основного Закона»  Украины  в сам текс новой Конституции Украины но на основе декларации о независимости , хотя сама декларация о независимости не имеет в своём изложении  положения о создании основного закона т.е. Конституции как  (Основного Закона унитарной державы Украина)  это должно было стать полным  названием  документа – Конституции нашего государства . 
   Самовольно захватив самые высшие должности в государстве: нелегитимную должность Президента РСФСР, должность председателя Верховной Рады де-юре нелегитимной юридического лица публичного права - государства Украина, и занимая должность де-юре легитимной юридического лица публичного права - государства УССР, Л Кравчук, как председатель ВР де-юре легитимной государства УССР, проводит пленарные заседания ВРУ в составе народных депутатов СССР и народных депутатов Украины, которых никто не выбирал, так как не было никаких выборов в ВРУ в период с 24.08.1991 года по 1994 год.
   Следующий этап захвата государственной власти в Украине - ОГЗ тем же составом 12.09.1991 г. осуществила новое преступление с целью захвата власти, хищении и присвоении государственного имущества в крупных размерах Украинской ССР, приняв закон уже другого государства - Украины, "О правопреемстве Украины" и с момента провозглашения независимости Украины ст.1 этого закона самопровозгласили высшим органом государственной власти Украины себя , Верховный Совет Украины в депутатском составе Верховного Совета Украинской ССР и таким образом назвали себя Верховным советом Украины 1 созыва, которой никто из граждан Украины никогда не избирал.
   В 1992 году началось организованное уничтожение основы конституционного строя государства - органов самоорганизации населения и их представительных органов - районных советов.
   С этой целью на территориях городских районов, уже созданных Верховным Советом УССР, незаконно были созданы городские советы, а позже государственные администрации, которые довольно быстро взяли на себя конституционные полномочия органов самоорганизации населения и их представительных органов - районных советов и начали их уничтожение при активной поддержке СБУ, милиции, прокуратуры и судебной системы.
   
Последствия государственного переворота в Украине.
   Захватив государственную власть в Украине, организованная группа преступников (далее - ОПГ) начала уничтожения промышленности, сельского хозяйства, культуры, образования, здравоохранения , украинского народа, игнорируя нормы Декларации о государственном суверенитете Украины, поддержанной 90.32% украинцев.
   С этой целью была разработана целая система, направленная на уничтожение экономического потенциала, государственности, население Украины.
   В первую очередь ОПГ организовала замену паспортов, в результате чего всех украинцев сделала безотцовщиной , без роду и племени, а Украина - без народа. Вопреки ст.1 «Самоопределение украинской нации» Декларации о государственном суверенитете Украины ОПГ забрала возможность на самоопределение украинского народа, как титульной нации, ликвидировав графу «национальность».
   А Постановлением КМУ от 28.09.1996 года № .1182 всех украинских определили ФИЗИЧЕСКИМИ ЛИЦАМИ, что противоречит положениям Конституции Украины, где отсутствуют правоотношения и обязательства между государством и физические лицами.
   Таким образом ОПГ есть более цинично чем КПСС ,  КПСС называла нас хоть советским народом, но с именем и делением по  национальному признаку, сделала из украинских рабов - рабов без Родины , рабов без нации, рабов без имени ... А ФИЗИЧЕСКИЕ ЛИЦА, как и рабы, могут рожать только  себе подобных !.
   Таким образом ОПГ уничтожила украинцев как титульную нацию государства.
   Антинародная власть путем антиконституционных изменений в законы и Конституцию государства, путем репрессий и угроз привела к полной деградации правоохранительных органов, СБУ и судебной системы, что делает невозможным в защиту своих конституционных прав украинских в этих органах.
   Народные депутаты Украины постоянно и открыто совершают уголовное преступление при голосовании чужими карточками во время пленарных заседаний на глазах Президента, Генерального прокурора Украины и Председателя ВРУ, нарушая ч.5.ст.84 Конституции Украины, ст.364, ст.365, ст.366 и ст.367 Уголовного кодекса Украины.
   Как ни прискорбно, но отсутствие в государстве ответственной перед обществом власти, деградация судебной системы и правоохранительных органов, ведет к сознательному, искусственного уничтожения украинской нации - геноцида 21 века.
   С этой целью ОПГ  разработала план массового уничтожения украинцев как нацию, как народ ,  так называемые националисты есть никто иные как часть инструмента отвлекающего предназначения .
   План безоружного массового уничтожения украинцев  успешно реализуется путем проведения пенсионной, судебной, тарифной, налоговой и множество других псевдореформ.
    Ученые прогнозируют, что через 15 лет нас останется 40 млн. Потому , что мы-Украинцы... Потому,  что Геноцид продолжается ...!!
   Согласно этой программе, к 2025 году в Украине население должно уменьшиться на 20-22 млн. человек. Без войны ... Без холеры ... Без потопа ...
   Руками нынешней власти во главе с президентом ...
Что делать?
   На время совершения этих преступлений, с 24.08.1991р. и до 13.07.1996р. по норме ст.11 Конституции (Основного Закона) Украинской ССР государственной собственностью было общее достояние всего советского народа и определено, что в исключительной собственности государства находятся: земля, ее недра, воды, леса. Государству принадлежат основные средства производства в промышленности, строительстве и сельском хозяйстве, средства транспорта и связи, банки, имущество организованных государством торговых, коммунальных и других предприятий, основной городской жилищный фонд, а также иное имущество, необходимое для осуществления задач государства.
   Согласно ст.142 и ст. 143 Конституции Украины 1996г. территориальные общины села, поселка, города непосредственно или через образованные ими органы местного самоуправления управляют имуществом, находящимся в коммунальной собственности и материальной и финансовой основой местного самоуправления является движимое и недвижимое имущество, доходы местных бюджетов, другие средства, земля, природные ресурсы, являющиеся в собственности территориальных громад сел, поселков, городов, районов в городах. Нормами ст.140 Конституции Украины от 1996. определено, что местное самоуправление является правом территориальной громады - жителей села или добровольного объединения в сельскую громаду жителей нескольких сел, поселка и города - самостоятельно решать вопросы местного значения в пределах Конституции и законов Украины. Местное самоуправление осуществляется территориальной громадой в порядке, установленном законом, как непосредственно, так и через органы местного самоуправления: сельские, поселковые, городские советы и их исполнительные органы.
   Согласно нормам ст.140, ст.142 и 143 новой Конституции Украины 1996г. коммунальная собственность, которая была государственным Украинской ССР должна была передана исключительно юридическим лицам территориальным общинам нового государства унитарная республика Украина.
   Поэтому после вступления в силу новой Конституции Украины 1996г. Президент Украины Кучма Леонид Данилович, как гарант соблюдения Конституции Украины, согласно статье 102 Конституции должен передать всю коммунальную собственность государства Украинской ССР в территориальных громад унитарная республика Украина, которые бы ею и распоряжались. Но преступно этого не сделал и вместе со всеми своими последователями, Ющенко Виктором Андреевич и Януковичем Виктором Федоровичем и депутатами Верховной советами Украины I-VI созывов, органами местного самоуправления на местах, которым на сегодняшний день ничего не принадлежит  из  почти всей государственной и коммунальной  собственности Украинской ССР, которая, согласно Конституции государства, принадлежит народу, начиная со дня совершения предательства украинского народа 24.08.1991р. и по настоящее время.
   Таким образом в отношении всех граждан Украины, как народа, что является собственником всего государственного и коммунального имущества Украинской ССР, организованной группой лиц совершено преступление, носящее признаки состава уголовного преступления по ст. 56 «Измена родине» Уголовного кодекса Украинской ССР, ст. 82 «Хищение государственного или общественного имущества путем грабежа в крупном размере» Уголовного кодекса Украинской ССР и по ст. 109 «Действия, направленные на насильственную смену или свержение конституционного строя или на захват государственной власти» Уголовного кодекса Украины и ст.111 «Государственная измена» Уголовного кодекса Украины.
   Эти факты дают моральное и юридическое право каждому украинского на защиту своих конституционных прав на труд, достойные условия жизни, образование, здравоохранение , участие в управлении государства и на свою долю в государственной и коммунальной собственности.Ппутем обращения к Генеральному прокурору Украины с заявлением о преступление, совершенное организованной группой лиц по предварительному сговору и возбудить уголовное дело против всех Народных депутатов 12 созыва Украинской ССР (которые являются одновременно Депутатами Верховной рады Украины I созыва) и Депутатов-II-VI созывов Украины и унитарной республики Украины, должностных лиц органами местного самоуправления на местах, Президентов Украины: Кучмы Леонида Даниловиач, Ющенко Виктора Андреевича и Януковича Виктора Федоровича по ст. 56 «Измена родине» Уголовного кодекса Украинской ССР, ст. 82 «Хищение государственного или общественного имущества путем грабежа в крупном размере» Уголовного кодекса Украинской ССР, ст. 109 «Действия, направленные на насильственную смену или свержение конституционного строя или на захват государственной власти» Уголовного кодекса Украины и 111 «Государственная измена» Уголовного кодекса Украины.
   Народным депутатам и общественным деятелям - патриотам украинской нации, основным лозунгом и целью своей деятельности нужно поставить восстановление и защита конституционных прав территориальных общин - основу конституционного строя государства!
   Лишь через территориальные общины можно реализовать положения пятой статьи Конституции Украины -« Народ осуществляет власть непосредственно ! И только потом органы местного самоуправления ».
Такая жизнь заканчивается ! Наведём порядок в своём отечестве!

Отредактировано ХИТИН (11-02-2012 23:55:00)

0

2

Коломойский уволил Олега Дейнеку с "1 +1" за вопрос Януковичу
Опубликовано 26.01.2012 | Автор press

Ведущий программы "Деньги" Олег Дейнека уволен с  телеканала 1+1 "за систематическое невыполнение обязанностей трудового договора без уважительных причин".

Об этом говорится в пресс-релизе канала.

"Программа, которая с декабря была на рождественских каникулах, выйдет в эфир во вторник, 31 января, в 22.30. На период поисков нового ведущего, вести "Деньги" будут журналисты программы ", - сказано в сообщении.

Руководитель департамента журналистских расследований Максим Шиленко заявил, что "Деньги" сейчас расследуют "несколько резонансных тем".

"Кроме того, в ближайшее время в эфир вернется программа" Личное дело "в обновленном формате. У нас большие планы на этот год ", - сказал он.

Как известно, ведущему программы "Деньги" сделали выговор за "навязывание сюжета", которым разоблачались бы коррупционных действиях губернатора Хмельницкой области Василия Ядухи.

До этого "Деньги" уже дважды освещали эту тему, решение о подготовке третьего материала Дейнека принял самовольно.

Впрочем, президент Виктор Янукович по результатам пресс-конференции, где Дейнека поставил вопрос о якобы коррупционной деятельности Ядухи, поручил генпрокурору Виктору Пшонке провести "объективную и исчерпывающую" проверку информации о деятельности главы Хмельницкой ОГА.

0

3

Переворот совершённый по умолчанию привёл к тому , что громады городов Украины не получили юридической регистрации . В данной ситуации оккупантам ничего не оставалось как проводить регистрацию исполнительных комитетов самостоятельно не получив на это официального разрешения Украинского народа . Настало время открыть , этому самому народу , правду и обличить истинное лицо его слуг. Самому же народу не стоит забывать простую истину , что Воля проявляется , а вот ВЛАСТЬ берут . Не возьмёте Вы возьмут ваши хитрые слуги !
Обратите внимание на фотографии официальных документов , которые говорят сами за себя . На примере регистрации  исполнительного комитета Черкасского городского совета мы все видим , что местом регистрации данного комитета есть этот же комитет. Чем то напоминает змея "уробороса" кусающего свой собственный хвост .  Людей , несущих ответственность за переворот , грех не отнести к хладнокровным , у таковых температура тела меняется в широких пределах в зависимости от температуры внешней среды , "рептилии" влияют на формирование и внедряют удобную для них  идеологию в общество манипулируя лишь одной фразой в "основном законе" Украины -"Никакая идеология не может признаваться государством как обязательная" , т.е. идеология соблюдать законы страны  не есть обязательная ! Вот поэтому и появляются такие , в разрез идущие со здравым смыслом , официальные документы .
http://uploads.ru/t/l/8/e/l8eL3.jpg
http://uploads.ru/t/O/C/h/OChjI.jpg
http://uploads.ru/t/8/b/6/8b6Fh.jpg
http://uploads.ru/t/y/B/q/yBqkb.jpg
Это преступление могло произойти только по одной причине . Не было зарегистрировано самой громады , которая и была бы "учредителем" исполнительного комитета с вытекающими ... Ст. 5 Конституции Украины с её трактовкой : "Народ осуществляет власть непосредственно ..." остаётся по сегодняшний день пустым звуком . И поэтому преступники затеяли процесс создания иной Конституции Украины да бы спрятать сам факт не легитимного своего существования . Делаем выводы и готовимся !

0

4

У Харкові підпалили “Лексус” судді
Дата публікації 30.01.2012  | Автор press

Невідомі підпалили чорний Lexus на парковці біля будівлі Харківського обласного апеляційного суду.

За інформацією джерела, близького до суду, на цій машині їздив суддя Володимир Плетньов.

Він був на місці НП, однак від спілкування з журналістами відмовився.

Вогонь пошкодив передній бампер і капот авто.

Як повідомили “Інтерфакс-Україна” в ГУ МНС у Харківській області, їм повідомлення про машину, яка загорілася біля суду, не надходило.

Слідчо-оперативна група і вибухотехніки, які працювали на місці НП, від коментарів відмовилися.

0

5

В продолжении темы . Во всех городах Украины отсутствует регистрация Громад . О какой легитимности исполнительной власти можно вести речь ?
http://uploads.ru/t/L/9/2/L92FV.jpg

0

6

И так в каждом городе. Например я нашла устав вашего города и  в ст.17 Устава территориальной громады того же вашего "горячёлюбимого" г.Рубежного сказано.. "Реєстрація жителів міста здійснюється в порядку, визначеному законодавством. Відомості реєстрації передаються у виконавчий комітет міської ради у порядку і строки, визначені чинним законодавством.". т.е. как бы речь идёт всё таки о самом факте регистрации, но не сказано именно в какой срок это должно быть сделано, также нет обязательности регистрации громады как юридического факта.

0

7

Устав не есть нормативно-правовой акт ! А вот громада уже есть юридическое лицо , почувствуй разницу .
Тут ещё возникает вопрос к гос.регистратору . Мэр , кстати , контролирует действия регистратора согласно  закона  про гос.регистрацию .

0

8

Олкександр Томасєвич. УМАНСЬКІ ГРОМАДСЬКІ ЕКСПЕРТИ ВСТАНОВИЛИ, ЩО КОМУНАЛЬНІ ТАРИФИ Є ЗЛОЧИННОЮ СХЕМОЮ ВЛАДИ ПО ГРАБУНКУ НАСЕЛЕННЯ

УМАНСЬКІ  ГРОМАДСЬКІ  ЕКСПЕРТИ  ВСТАНОВИЛИ,  ЩО  КОМУНАЛЬНІ  ТАРИФИ

Є  ЗЛОЧИННОЮ  СХЕМОЮ  ВЛАДИ  ПО  ГРАБУНКУ  НАСЕЛЕННЯ

( ДОПОВНЕНО )

            Мешканці багатоквартирних житлових будинків за підтримки ГО «Рада громадських організацій» м. Умані звернулися до суду з позовом до виконкому, Уманської міської ради та КП «Уманьтеплокомуненерго» про визнання неправомірними та скасувати рішення виконкому та міської ради про затвердження тарифів на теплову енергію, вважаючи їх незаконними.

            В судових засіданнях нами було з’ясовано, що двоставковий тариф на тепло передбачає переплату на 30-40 відсотків від фактично використаної теплової енергії і планових витрат постачальником тепла.

            Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 р. № 955, яким передбачено, що розрахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення визначається на підставі одно ставкових тадвоставкових тарифів.

            З 01.07.2009 року при двоставковому тарифі вартість 1 Гкал збільшилася на 30 % ( з 113,63 грн. до 148,38 грн.), вартість за 1 кв. м.  опалюваної площі на 44 % ( з 0,91 грн. до 1,31 грн.).

            В перерахунку із двоставкового тарифу на одно ставковий тариф вартість 1 Гкал становитиме – 258,88 грн., тобто на 37,00 % більша в порівнянні з одно ставковим тарифом, який діяв до підвищення.

            Середнє значення вартості послуг у тарифах без ПДВ з 2009 року складає 1,9808 грн. на квадратний метр жилої площі.

            Аналізуючи наведені показники встановлено, що темпи зростання середньої вартості комунальних послуг дорівнює 150,4 %.

            Мінімальна заробітна плата у 2009 році визначена 605 грн., таким чином темпи зростання доходів громадян складали 137,5 %.

            Отже різниця у темпах зростання тарифів та зростання доходів населення складає 12,9 % .

            Що заборонено Антимонопольним законодавством України.

            Одним із основних принципів державного регулювання цін/тарифів, відповідно пункту 3 ст. 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відповідність рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

            Посадові оклади керівних працівників, заробітна плата яких є значною складовою затверджених тарифів, розраховані з порушенням галузевих Угод між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Центральними комітетами профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України.

            У нових тарифах застосовано 40% планового розміру премії від тарифної ставки (окладу), при тому, що плановий розмір премії повинен визначатися не більше 25% від тарифної ставки.

            Збільшення фонду оплати праці за рахунок премій призвело до збільшення собівартості послуг на 21,1 %.

            1. З даних статуправління м. Умані видно :

            а) – що з 1.03.2008 року (час застосування двоставкового тарифу на тепло) доходи громадян зросли на 7,6 % ( з 1204 грн. до 1291 грн.);

            б) – що з 1.07.2009 року (наступне підняття тарифів на тепло) доходи громадян зросли на 8,8 % ( з 1298 грн. до 1411 грн.  ).

            У 2010 році статуправління не надало відомості про зростання доходів громадян, а тариф на тепло не змінювався.

            У 2011 році доходи громадян зросли на 3,5 % ( з 1836 грн. до 1894 грн.).

            2. А темпи зростання тарифів на теплопостачання у вказаних вище роках становить:

            а) – з 1.03.2008 року (час застосування двоставкового тарифу на тепло) темп зростання тарифів на тепло складало – 15,9 %  ( 188,9 : 163,1 вартість 1 Гкал тепла при одноставому тарифі на тепло );

            б) -  з 1.07.2009 року (наступне підняття тарифів на тепло) темп зростання тарифів на тепло складало – 37,6 %  ( 258,9 : 188,9 вартість 1 Гкал тепла при одноставому тарифі на тепло );

            3. Застосування двоставкового тарифу ( з 1.03.2008 р.) :

            Тампи зростання доходів громадян склало – 7,7 %

            Темпи зростання тарифів на тепло склало – 15,9 % 

            При зростанні доходу громадян 7,7 % тарифи підняли на 15,9 % ( в двічі ).

            Підняття двоставкового тарифу ( з 1.07.2009 р.) :

            Тампи зростання доходів громадян склало – 8,8 %

            Темпи зростання тарифів на тепло склало – 37,6 % 

            При зростанні доходу громадян 8,8 % тарифи підняли на 37,6 % ( в чотири рази ).

            Третє підняття двоставкового тарифу ( з 1.02.2011 р.) :

            Тампи зростання доходів громадян склало – 3,5 %

            Темпи зростання тарифів на тепло склало – 5,8 % 

            При зростанні доходу громадян 3,5 % тарифи підняли на 5,8 % ( в півтора рази ).

            4. В цілому за три роки (з 1.03.2008 р. по 01.02.2011 р.) застосування двоставкового тарифу, темп зростання тарифів на теплоскладає – 68 % ( 273,5 : 163,1 вартість 1 Гкал тепла при одноставому тарифі на тепло ).

             

            Як що взяти конкретно по будинкам, які обладнані лічильником обліку тепла, то в середньому по одному  70 – 100 квартирному житловому будинку, мешканці цього будинку переплачують в середньому по  30 – 40 тисяч грн.. в рік. До речі, ці переплачені громадянами кошти ідуть в кармани чиновникам різного рівня. Оскільки існує два рівня звітності у комунальних послугах.

            Наприклад, в Умані є 110 житлових будинків, у яких встановлені лічильники тепла. З кожного будинку чиновники, грабуючи населення отримують 30- 40 тисяч грн.. х 110 = 3 300 000 грн. – 4 400 000 грн.  в середньому це 3 850 000 грн.

            Крім того, ті будинки, у яких не встановлені лічильники на тепло, при такій же кількості отримання тепла, як і з лічильниками, мешканці таких будинків переплачують гроші біля 40 тисяч гривень щороку.

            Шановні громадяни України, така злочинна схема існує по всій Україні. Задумайтеся над цим. Які кошти у вас грабують чиновники на кожному кроці, це у наданні послуг за тепло, це надання послуг з будинкоутримання і прилеглої території, води, газу, електроенергії.

            Тому нам потрібно негайно підняти це питання по всій Україні, в кожному обласному і районному центрі підняти питання перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги та приведенні їх у відповідність до фактичних витрат у міських радах, міськвиконкомах.

            В разі не вирішення цих питань, необхідно звертатися до суду про визнання недійсними рішень про затвердження тарифів на комунальні послуги.ИСТОЧНИК

0

9

Запрос в секретариат президента (не легитимного президента)http://www.vidkrytist.org.ua/

Згідно ЗУ (про доступ до публічної інформації)
прошу надати інформацію шляхом надіслання на мою електронну пошту :
1) чи зареєстрована громадська організація "Територіальна громада м.Рубіжного Луганської обл." у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ?
2) у якому офіційному документі визначено що Конституція України є само "ОСНОВНИМ ЗАКОНОМ"? Попереджаю , що у "декларації про державний суверенітет України" не оговорено , що Конституція України є -(Основним Законом)! У Радянському Союці це було визначено прозоро та юридично фахово :
КОНСТИТУЦИЯ (Основной Закон) СОЮЗА СОВЕТСКИХ
СОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ РЕСПУБЛИК
http://ru.wikipedia.org/wiki/Файл:8.10. … stia_2.JPG
Саме так , як і повинно було бути визначено у самій назві  документу - основному законі  республіці Україна.
3) от же , який Закон є основним у незалежній (як нам намагаються сфальшувати) республіці Україна ?
4) які кошти "уповноважений банк" для Пенсійного фонду України (не плутати з Пенсійним Фондом - просто органом , віртуальним клоном) Ощадний банк України акомулює на своїх рахунках , а чи збори (обов'язкові згідно Конституції) , а чи просто внески (як просто збори) і яким законом (просто) України  це визначено ?
5) який Указ Президента та/або Закон України визначає завдання для КМУ визначення уповноваженого банку для Пенсійного фонду України?
6) який Указ Президента та/або Закон України визначає завдання для КМУ визначення уповноваженого банку для Пенсійного Фонду (не плутати з Пенсійним Фондом - просто органом).
7) у відповіді від 02.02.2012 року за №0000 управління Пенсійного фонду України у м.Рубіжному Луганської обл. на запит громодянина україни ............ , визначен термін "спеціальний закон" яким визначено перетворення Пенсійного фонду України в Пенсійний Фонд , прошу надати інформацію:
  а) який Закон України  визначає термін - "СПЕЦІАЛЬНИЙ  ЗАКОН" надати назву цього закону та статті.
  б) надати назву СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАКОНУ , яким визначено перетворення Пенсійного фонду України в  неприбуткову самоврядну організацію (не державний орган) Пенсійний Фонд .Щє раз нагадую , що це офіційна відповідь управління Пенсійного фонду України у м.Рубіжному Луганської обл.-місцевого органу державної виконавчої влади .
7) згідно Конституції України Народ України визначає конституційний устрій у державі, володарем якої він є , і тільки після цього цю "матрицю" поповнює Основним Законом та іншими законами . Надати інформацію який конституційний устрій (не плутати з визначенням терміну для держави) визначен народом України для переписування (не плутати зі змінвми) Конституції Конституційною Ассамблеєю ?
8) В.Ф.Януковічем згідно його указу створена "Конституційна Ассамблея" , надати інформацію - чи є Конституційна ассамблея державним органом? Чи є конституційа Ассамблея наддержавним органом ?
9) З якого фонду будуть витрачені кошти на утримання та матеріальне забеспечення дієздатності  цього органу , а саме Конституційної Ассамблеї.
10) Надати перелік громадських організацій які увійшли до складу Крнституційної Ассамблеї .
11) Надати перелік , ППБ їх фах , вчених які долучені до роботи у Конституційній Ассамблеї.
12) Хто у Ассамблеї визначен першим заступником Л.М.Кравчука як голови Конституційної Ассамблеї?
13) Якими повноваженнями наділен (перелік) Голова комісії з проведення реорганізації Рубіжанської ОДПІ , м. Рубіжного Луганської обл.
14) Згідно останньої реєстраційної дії у ЄДР (пошуковий запит 21844884) - "...припинення юридичної особи..." чи має можливість голова комісії з проведення реорганізації Рубіжанської ОДПІ займати посаду начальника Рубіжанської ОДПІ. Як що так , то яким ЗУ це дозволено ?

Прошу надавати відповіді по усім чотирнадцяти  пунктам , а саме попунктно , та не змішувати у одну загальну відповідь!
З повагою.
Ответ будет опубликован .

Публекуем ответ на данный запрос :
На Ваш запит від 8 лютого 2012 року повідомляю наступне.
   Щодо надання інформації про реєстрацію громадської організації "Територіальна громада м. Рубіжного Луганської області" зазначаю, що Президент України та Адміністрація Президента України не є розпорядниками запитуваної Вами інформації.
    З огляду на викладене, Ваш запит надіслано належному розпоряднику інформації – Міністерству юстиції України відповідно до пункту 3 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

    Щодо визначення статусу Конституції України нагадую, що в преамбулі Конституції України, прийнятої на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року зазначено, що Верховна Рада України від імені Українського народу … керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає Конституцію - Основний Закон України.

    Щодо надання інформації про кошти, які акумулює на своїх рахунках Ощадний банк України зазначимо, що Президент України та Адміністрація Президента України  не є розпорядниками запитуваної Вами інформації і не зобов’язані відповідно до компетенції нею володіти, згідно з підпунктом 1 пункту 1 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

    Щодо визначення уповноваженого банку Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.
    Основні повноваження Кабінету Міністрів України, повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, визначені Законом України "Про Кабінет Міністрів України".
   
    Стосовно надання інформації про нормативно-правовий акт стосовно перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію інформуємо, що Головним управлінням забезпечення доступу до публічної інформації 6 лютого 2012 року Вам було надано в електронному вигляді вичерпну відповідь з цього питання.
    Зокрема, поінформовано, що абзацом першим пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління  Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.
    Абзацом другим пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" згаданого Закону передбачено, що у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
    Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384 затверджено Положення про Пенсійний фонд України.

    Конституційна Асамблея створюється Президентом України відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України, яким передбачено право Глави держави створювати для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.
    Указом Президента України від 25 січня 2012 року № 31 "Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї" схвалено Концепцію формування та організації діяльності конституційної асамблеї (далі – Концепція), де зазначено що Конституційна Асамблея є спеціальним допоміжним органом, головною метою створення та діяльності якого є підготовка законопроекту про внесення змін до Конституції України.
    Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Конституційної Асамблеї здійснюється Адміністрацією Президента України та Державним управлінням справами. Фінансування діяльності Конституційної Асамблеї здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
З метою забезпечення представницького і професійного формування Конституційної Асамблеї Науково-експертною групою запропоновано порядок формування персонального складу Конституційної Асамблеї, який визначений згаданою Концепцією, зокрема:
    профільні громадські організації та незалежні експертно-аналітичні центри: Асоціація народних депутатів України, Всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування («Асоціація міст України», Асоціація сільських та селищних рад, «Українська асоціація районних та обласних рад»), Всеукраїнська громадська організація «Асоціація суддів України», Громадська організація «Асоціація суддів Конституційного Суду України», Громадська організація «Спілка адвокатів України», Союз юристів України, Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Український молодіжний правничий союз», Громадська організація Центр політико-правових реформ, Федерація роботодавців України, Федерація професійних спілок України, Конфедерація вільних професійних спілок України, Громадський консорціум виборчих ініціатив (Лабораторія законодавчих ініціатив, Український незалежний центр політичних досліджень, Всеукраїнська громадська організація «Громадянська мережа «ОПОРА», Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України»), Партнерство «Новий Громадянин», Всеукраїнська асоціація громадських організацій «Українська Гельсінська спілка з прав людини», Громадська організація Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, Всеукраїнське громадське соціально-політичне об’єднання «Національна Асамблея інвалідів України».
Персональний склад Конституційної Асамблеї затверджується Президентом України одночасно із затвердженням Положення про Конституційну Асамблею.
    Стосовно порядку формування персонального складу Конституційної Асамблеї, Указом від 25 січня 2012 року № 31 запропоновано науково-експертній групі, депутатським фракціям і депутатським групам у Верховній Раді України, а також іншим суб'єктам внесення кандидатур до персонального складу Конституційної Асамблеї подати до 16 квітня 2012 року свої пропозиції з урахуванням передбаченого схваленою Концепцією порядку.
    На Ваше прохання надаємо Указ Президента України від 21 лютого 2011 року № 224 "Про підтримку ініціативи щодо створення Конституційної Асамблеї", яким затверджено склад Науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї (додається).

    Щодо надання інформації про повноваження, якими наділений Голова комісії з проведення реорганізації Рубіжанської ОДПІ, м. Рубіжного  Луганської області, стосовно правомірності перебування на посаді Голови комісії з проведення реорганізації Рубіжанської ОДПІ особи, яка займає посаду начальника цієї організації зазначаю, що Президент України та Адміністрація Президента України  не є розпорядниками запитуваної Вами інформації і не зобов’язані відповідно до компетенції нею володіти, згідно з підпунктом 1 пункту 1 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
    Дякую за Ваш запит.

        З повагою

        Керівник Головного управління
забезпечення доступу до публічної інформації
        Адміністрації Президента України

0

10

Был сделан запрос на наличие счетов в городском совете и исполнительном комитете г. Черкасы.
В подтверждение махинаций совершаемых с налогами выкладываю подтверждающие документы :

http://uploads.ru/t/E/Z/4/EZ4iI.jpg
http://uploads.ru/t/R/o/3/Ro3Fi.jpg
http://uploads.ru/t/Y/E/P/YEP7U.jpg
Вот так то ребятки . Это кто , там , призывает платить налоги и сборы ?????????????

0

11

У К А З
                        ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

                     Про підтримку ініціативи
              щодо створення Конституційної Асамблеї

     Ураховуючи необхідність     підготовки     пропозицій    щодо
вдосконалення  конституційного  регулювання  відносин,   з   метою
забезпечення  максимальної транспарентності,  загальнодоступності,
демократичності та  деполітизації  цього  процесу,  невтручання  у
нього   суб'єктів  владних  повноважень,  а  також  започаткування
широкого обговорення конституційних ініціатив,  залучення до нього
громадськості,   вчених,   міжнародного   експертного   середовища
п о с т а н о в л я ю:

     1. Підтримати  ініціативу  Кравчука  Леоніда   Макаровича   -
Президента   України   у   1991   -   1994  роках  щодо  створення
Конституційної  Асамблеї  для  підготовки  змін   до   Конституції
України ( 254к/96-ВР ).

     2. Узяти  до  відома,  що  для  напрацювання  пропозицій щодо
механізму  створення   і   діяльності   Конституційної   Асамблеї,
визначення засад,  алгоритму та етапів її роботи,  а також аналізу
концепцій  реформування  Конституції  України   (   254к/96-ВР   )
сформовано  Президентом  України у 1991 - 1994 роках Л.  Кравчуком
Науково-експертну  групу  з  підготовки  Конституційної   Асамблеї
(персональний склад додається).

     3. Запропонувати    Інституту    держави    і   права   імені
В.М. Корецького  Національної  академії  наук   України   надавати
Науково-експертній  групі  з  підготовки  Конституційної  Асамблеї
сприяння у діяльності,  в тому числі з аналітичного супроводження,
організації   відповідних   публічних   заходів   для  обговорення
підготовлених  пропозицій  і  рекомендацій,  залучення  до  такого
обговорення  максимально  репрезентативного  наукового середовища,
широких кіл громадськості.

     4. Кабінету Міністрів  України  забезпечувати  за  зверненням
Президента України у 1991 - 1994 роках Л.Кравчука вирішення питань
щодо створення належних  умов  для  діяльності  Науково-експертної
групи з підготовки Конституційної Асамблеї, висвітлення її роботи.

     5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України                                      В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ, 21 лютого 2011 року
          N 224/2011

Список лиц подготавливющих второй конституционный переворот !

                                             Додаток
                                   до Указу Президента України
                                від 21 лютого 2011 року N 224/2011

                              СКЛАД
              Науково-експертної групи з підготовки
                     Конституційної Асамблеї

     БАРАБАШ               - проректор з навчальної роботи
Юрій Григорович              Національного університету "Юридична
                             академія України імені Ярослава
                             Мудрого", доктор юридичних
                             наук, доцент

     ГУБЕРСЬКИЙ            - ректор Київського національного
Леонід Васильович            університету імені Тараса Шевченка,
                             академік Національної академії
                             наук України, доктор філософських
                             наук, професор

     ДОЛЕЖАН               - професор кафедри організації
Валентин Володимирович       судових та правоохоронних органів
                             Національного університету
                             "Одеська юридична академія",
                             доктор юридичних наук, професор

     ЗАВАЛЬНЮК             - проректор з навчально-організаційної
Володимир Васильович         роботи Національного університету
                             "Одеська юридична академія",
                             кандидат юридичних наук, професор

     КОЛІСНИК              - професор кафедри конституційного
Віктор Павлович              права України Національного
                             університету "Юридична академія
                             України імені Ярослава Мудрого",
                             завідуючий науковим відділом
                             конституційно-правових проблем
                             державного будівництва
                             Науково-дослідного інституту
                             державного будівництва та місцевого
                             самоврядування Національної академії
                             правових наук України,
                             член-кореспондент Національної
                             академії правових наук України,
                             доктор юридичних наук, професор

     КОПИЛЕНКО             - директор Інституту законодавства
Олександр Любимович          Верховної Ради України,
                             член-кореспондент Національної
                             академії наук України, академік
                             Національної академії правових наук
                             України, доктор юридичних наук,
                             професор

     КОРНЄЄВ               - народний депутат України першого
Альберт Васильович           скликання, Радник Голови Комісії
                             патронатної служби Центральної
                             виборчої комісії, кандидат
                             філософських наук

     КРАВЧУК               - Президент України у 1991-1994 роках
Леонід Макарович

     ЛІБАНОВА              - директор Інституту демографії
Елла Марленівна              та соціальних досліджень імені
                             М.В. Птухи НАН України, академік
                             Національної академії наук України,
                             доктор економічних наук, професор

     МАЙБОРОДА             - заступник директора з наукової
Олександр Микитович          роботи Інституту політичних
                             і етнонаціональних досліджень
                             імені І.Ф. Кураса НАН України,
                             доктор історичних наук, професор

     МАЛЯРЕНКО             - суддя Верховного Суду України
Василь Тимофійович           у відставці, Голова Верховного
                             Суду України у 2002 - 2004 роках,
                             член-кореспондент Національної
                             академії правових наук України,
                             доктор юридичних наук, професор

     МАРТИНЕНКО            - декан юридичного факультету
Петро Федорович              Міжнародного Соломонового
                             університету, суддя Конституційного
                             Суду України у відставці, кандидат
                             юридичних наук, професор

     НОР                   - завідувач кафедри кримінального
Василь Тимофійович           процесу і криміналістики юридичного
                             факультету Львівського національного
                             університету імені Івана Франка,
                             академік Національної академії
                             правових наук України, доктор
                             юридичних наук, професор

     НОСОВ                 - народний депутат України першого
Владислав Васильович         та другого скликань

     ОРЗІХ                 - завідуючий кафедрою конституційного
Марко Пилипович              права Національного університету
                             "Одеська юридична академія", доктор
                             юридичних наук, професор

     ПІДПАЛОВ              - заслужений юрист України
Леонід Васильович

     ПИЛИПЕНКО             - завідувач кафедри трудового,
Пилип Данилович              аграрного та екологічного права
                             юридичного факультету Львівського
                             національного університету імені
                             Івана Франка, доктор юридичних
                             наук, професор

     ТАЦІЙ                 - президент Національної академії
Василь Якович                правових наук України, ректор
                             Національного університету
                             "Юридична академія України імені
                             Ярослава Мудрого", академік
                             Національної академії
                             наук України, доктор юридичних
                             наук, професор

     ТИХИЙ                 - віце-президент - керівник
Володимир Павлович           Київського регіонального центру
                             Національної академії правових
                             наук України, суддя Конституційного
                             Суду України у відставці, академік
                             Національної академії правових
                             наук України, доктор юридичних
                             наук, професор

     ШЕМШУЧЕНКО            - директор Інституту держави
Юрій Сергійович              і права імені В.М. Корецького
                             НАН України, академік Національної
                             академії наук України, академік
                             Національної академії правових наук
                             України, іноземний член Російської
                             академії наук, доктор юридичних
                             наук, професор

     ШУКЛІНА               - професор кафедри конституційного
Наталія Георгіївна           права юридичного факультету
                             Київського національного
                             університету імені Тараса Шевченка,
                             кандидат юридичних наук, професор.

Глава Адміністрації
Президента України                                                                       С.ЛЬОВОЧКІН

0

12

Уважаемые Рубежане!  
Наберитесь терпения и почитайте букварь о государственном перевороте и нелегитимности органов власти на территории Украины.
Это "энциклопедия" для обжалования любого решения действующей "власти"!

Будут вопросы - звоните юристу на тел. 0965947046 - Станиславу Сурай.
               
          ТЕРИТОРІАЛЬНА  ГРОМАДА
                      Придніпровського  району міста  Черкаси
                                      18005, м. Черкаси, вул. Т.Г Шевченка, 307
                                    тел.63-04-51 , E-mail: 7993533@i.ua
     
12.12.2011р.             Соснівський  районний  суд
                                        18015, м.Черкаси, вул.Гоголя, 316

позивачі:     1.          Територіальна громада Придніпровського р-ну
                                        18005,м.Черкаси, вул. Шевченка, 307
                                         адреса для листування 
                                        18000,м.Черкаси, вул.Смілянська, 2,кв.169
                                         тел.56-48-73 , E-mail: 7993533 @i.ua 

                           2.           Комітет самоорганізації населення мікрорайону № 2
                                         Соснівського  р-ну м.Черкаси
                                        18005,м.Черкаси, вул.Онопрієнка,2
                                         адреса для листування 
                                         18000,м.Черкаси, вул.Смілянська, 2,кв.169
                                         тел.56-48-73 , E-mail: 7993533 @i.ua

                           3.           Комітет самоорганізації населення мікрорайону № 1
                                         Соснівського  р-ну м.Черкаси
                                         18035,м.Черкаси, вул.Карбишева,19
                                         адреса для листування 
                                         18000,м.Черкаси, вул.Смілянська, 2,кв.169
                                         тел.56-48-73 , E-mail: 7993533 @i.ua

                          4.            Комітет самоорганізації населення мікрорайону № 4
                                         Соснівського  р-ну міста Черкаси
                                         18005,м.Черкаси, вул.Гоголя,222
                                         адреса для листування 
                                         18000,м.Черкаси, вул.Смілянська, 2,кв.169
                                         тел.56-48-73 , E-mail: 7993533 @i.ua

відповідачі:              Соснівський  районний суд
                                          18000, м.Черкаси, вул. Гоголя,316
                         
                                          Черкаська  міська  рада
                                          18000,м.Черкаси, вул.Б.Вишевецького,36
                                 
                               АДМІНІСТРАТИВНИЙ   ПОЗОВ   
                                про визнання незаконною державної реєстрації                                                       

        Положеннями ч.1 ст.2 КАСУ передбачено, що завданням адміністративного судо-чинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку органів  державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб,  інших суб»єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. 
       Не зважаючи на вищенаведене, більша частина суддів Соснівського р-ого суду, а саме:
       1) суддя  Кузьменко В.А.;
       2) суддя   Журба С.О.;
       3) суддя  Романенко В.А.;
       4) суддя  Пироженко В.Д.;
       5) суддя  Євтушенко П.М.;
       6) суддя  Мельник І.О.;
       7) суддя  Токова С.Є.;
       8) суддя  Чепурний В.Д.;
       9) суддя  Марцішевська  О.М.;
      10) суддя Ульянова  В.А.;
      11) суддя  Орленко В.В.;
      12) суддя  Кальчук А.П. ;
       шляхом грубого порушення  положень п.2 та п.3 ст.2 «Завдання адміністративного судочинства» КАСУ, в частині оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних  повноважень,  незаконно  діючі  в  інтересах  незаконних  суб»єктів  «владних  повноважень», а саме :
       а) Черкаська міська  рада,  б) виконавчий комітет Черкаської міської ради, в) Черкаська міська територіальна виборча комісія, г) Черкаська міська виборча комісія д)  Черкаська міська виборча комісія Черкаської області, є) Департамент освіти та гуманітарної політики, з) Департамент економічної політики та розвитку, ж) Департамент житлово-комунального комплексу, і) Департамент забезпечення діяльності виконавчого  комітету Черкаської міської ради, к) Департамент охорони здоров»я та соціальної  політики , л) Департамент бюджетної політики, м) Департа-мент  муніципальної  інспекції, н) Департамент архітектури, будівництва та земле-устрою, та інших;
       сімнадцять разів ,  в період липня та грудня 2011р.,  незаконним посиланням 
на положення  п.3 ч.3 ст.108 КАС України,  -  що, « позовну заяву подано особою яка не має адміністративної процесуальної дієздатності»,
       свідомо створювали штучні  перешкоди  особам   позивачів ( - з статусом системних  суб»єктів  та  органів місцевого самоврядування, встановлених положен-нями ст.5 ЗУ «Про місцеве самоврядування),
       звертатись до Соснівського р-го суду  з адміністративними позовами,  передба-ченими  положеннями п.1 та  п.3 ст.18  КаСУ,  з   питань,   визнання   незаконними  рішень вищевказаних  суб»єктів  «владних  повноважень», (- якими грубо порушувались права  позивачів  встановлені законом), та  з питань   визнання  незаконної  їх  державної  реєстрації за  відсутність  письмових доказів  їх  створення  юридичними  особами,  у спосіб,  встановлений законом.
        Створення правам позивачів  штучних перешкод  судовими органами Соснівського р-го суду, саме незаконними висновками у підкресленому, що « позовну заяву подано особою яка не має адміністративної процесуальної дієздатності», підтверджується Постановою Соснівського р-го суду від 10.11.2010р.  по справі № 2а-2554/10 та Ухвалою КААС від 12.05.2011р., а тим більше Указом Президії Верховної ради УРСР від 22.12.1973р.
         -  Останніми звільняється від доказування в суді,  що вищевказана «позиція» судових органів у «підкресленому», є закінчений злочин, встановлений ст.366-2 «Службове підроблення» КК України, шляхом замаху на злочин, встановлений ст.372 «Постановлення завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» КК України.   
         Останнє доводиться наступним.           
       -  У травні  2010р.  позивачі - комітети самоорганізації населення № 1, № 2, № 3, № 4 , № 6 та № 7  мікрорайонів  Соснівського р-ну м.Черкаси, звернулися до Соснівського р-го суду з адміністративним  позовом до Черкаської міської  ради, за участю третіх осіб, Соснівської р-ї ради міста Черкаси та Придніпровської р-ї ради міста Черкаси, у якому просили  визнати протиправним рішення Черкаської міської ради  від 16.07.2009р. «Про надання дозволів на створення органів самоорганізації населення мікрорайонів  № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 міста Черкаси»  та від 16.07.2009р. № 4 1346 «Про втрату чинності  рішень Черкаської міської ради від 5.06.2007р. № 2-665 « Про порядок фінансування органів самоорганізації населення « та від 10.07.2008р. № 4-505 «Про програму організації  та діяльності органів самоорганізації населення м.Черкаси на 2008р.-2011роки»
       10.11.2010р. Соснівський р-й суд  по справі № 2а-2554/10,  встановивши  проце-суальну  дієздатність  та  правоздатність осіб  позивачів  - комітетів  самоорганізації населення мікрорайонів  № 1, № 2, № 3 № 4  № 6 та № 7  Соснівського р-ну м. Черкаси,  своєю  Постановою,  на користь останніх,   визнав незаконними  1) рішення  Черкаської міської Ради  від 16.07.2009р. № 4 1346 «Про втрату чинності  рішень Черкаської міської ради від 5.06.2007р. № 2-665 « Про порядок фінансування органів самоорганізації населення « та  2) рішення  Черкаської міської Ради від 10.07.2008р. № 4-505 «Про програму організації  та діяльності органів самоорганізації населення м.Черкаси на 2008р.-2011роки».
       12.05.2011р. Київській апеляційний адміністративний суд  та  надалі КААС  по справі № 2а-2554/10,  встановивши  процесуальну дієздатність та правоздатність сторін апелян-тів - комітетів  самоорганізації населення  мікрорайонів  № 1, № 2, № 3 № 4  № 6 та № 7  Соснівського р-ну м. Черкаси,  своєю Ухвалою  відмовив  Черкаській міській раді  в апеляційній скарзі та  залишив  без змін  Постанову Соснівського р-го суду від 10.11. 2010р.
       Витяг № 1 з розділу 5 стор. 3 мотивувальної частини Ухвали КААС від  12.05.2011р. по справі № 2а-2554/10:
      - «  Обговорюючи питання наявності у відповідача компетенції щодо припинення повноважень органів самоорганізації населення міста Черкаси , колегія суддів зважає на наступне.
     Приписами статті 25 Закону України «Про органи самоорганізації населення» визначено вичерпаний перелік випадків дострокового припинення повноважень органів самоорганізації населення.
    Беручи до уваги ту обставину , що дозволи на створення комітетів самоорганізації населення Соснівського та Придніпровського районів надавалися відповідно Соснівською та Придніпровською районними радами міста Черкаси, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність дій відповідача в частині прийняття ним рішення про припинення діяльності зазначених органів самоорганізації населення»
                                                               ---
      Витяг № 2 з розділу 1 стор. 5 мотивувальної частини  Ухвали КААС від  12.05.2011р. по справі № 2а-2554/10:
      - « На підставі рішень виконавчого комітету Соснівської районної ради міста Черкаси від 13.02.2002 року № 80 «Про реєстрацію комітетів самоорганізації населення мікрорайонів 1,2,3,4,5,6,7,8 ,9 Соснівської районної ради» та від 17.06.2002р. № 305 «Про внесення змін до рішення виконкому від 13.02.2002 року  № 80 «Про реєстрацію комітетів самоорганізації населення мікрорайонів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ,9 Соснівської  районної  ради»  комітети самоорганізації населення Соснівського району міста  Черкаси пройшли встановлену законом процедуру їх реєстрації»
                                                                  ---
      Витяг №  3 з розділу 2 стор. 5 мотивувальної частини  Ухвали КААС від  12.05.2011р. по справі № 2а-2554/10:
         - « В послідуючому , комітети самоорганізації населення Соснівського та Придніпровського районів міста Черкаси , які були створені відповідно Соснівською та Придніпровською районними радами міста Черкаси, набули статусу юридичних осіб , що підтверджується наявними в справі копіями свідоцтв про їх державну реєстрацію та копіями довідок з ЄДРПОУ, виданими Головним управлінням статистики у Черкаській області ( а.с. 14-33).
                                                               ---
       Постанова Соснівського р-го суду від 10.11.2010р. та Ухвала КААС від 12.05.2011р. по справі № 2а-2554/10  після  12.05.2011р.  є  в силі  до цього часу, та  згідно положень п.1 ст.72 «Підстави для звільнення від доказування» КаСУ,  ставила  в  обов»язок  судові органи Соснівського р-го суду, порушувати  після 12.05.2011р.  адміністративні справи, з    категорії, встановлені  положеннями  п.1  та  п.3 ст.18 КаСУ,  за  зверненням  позивачів,  - комітетів  самоорганізації  населення мікрорайонів № 1, № 2, № 3, № 4, № 6 та № 7  Соснівського та Придніпровського  р-нів, з  адміністративними  позовами,  тим більше до Черкаської міської ради та до її виконавчих органів,  та  як   такий  вид   представ-вницьких органів місцевого самоврядування,   взагалі не створюються  у містах з районним поділенням  унітарної Республіки України /див. розділ  2 ст.2 та розділ 1 ст.5 Конституції України/,  райони  яких  створені, ще Указами Президії Верховної Ради УРСР.
      З метою звільненням від доказування в суді  останнього факту, для початку,  звернемось до положень  п.2 ст.10 «Ради – представницькі органи місцевого самовря-дування» ЗУ «Про місцеве самоврядування».
      Витяг № 4   з положень п.2 ст.10 «Ради – представницькі органи» «ЗУ «Про місцеве самоврядування»:
- «  п.2 Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що
представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, ….»
                                                                 --- 
      Останніми підтверджується,  що  відповідач - Черкаська міська Рада,  у місті Черкаси  з  районним поділенням не тільки  не представляє а і  не може  представляти  жодної  з  територіальних  громад  Соснівського та  Придніпровського р-нів міста Черкаси,  жителі  та  виборці  яких,  були  створені  у виконання  Указу Президії Верховної ради УРСР від 22.12.1973р.
      - Указом Президії Верховної Ради УРСР,   ще   датою  22.12.1973р.,   було ліквідовано  у  місті Черкаси  його  самостійну ( - неподільну) адміністративну територію  та  її статус самостійної національної адміністративної одиниці,  шляхом  її  розділення,  на  дві  окремі  самостійні  адміністративні території  Соснівського та Придніпровського р-нів,  з  статусом  самостійних  національних   адміністративних  одиниць.
       З оглядом на  вищенаведене,  окремо  треба  відзначити  що Соснівський  та  Прид-ніпровський  райони  міста Черкаси,  будучі  створені   у  вищевказаний спосіб,  сьогодні   ні  у  якому  випадку  не  відносяться   до   міських   районів  у  місті  Черкаси.
       Підтвердженням  вищенаведеного у останньому  є  той  незаперечний  факт,  що  у виконання  вищевказаного  Указу Президії  Верховної  Ради УРСР,  датою  13.01.1974   у місті Черкаси були проведені  вибори  народних  депутатів до Рад народних депутатів Соснівського та Придніпровського р-в  міста Черкаси  вже  з  районним поділенням.
      В наслідок чого у місті Черкаси  з  районним поділенням , датою  13.01.1974р. припинила  своє  існування  територіальна  громада  міста Черкаси, а  її  жителі,  навпаки,  набули нові права  жителів  та  виборців  Соснівського та Придніпровського районів  міста Черкаси з районним поділенням.
      Підтвердженням  цього є наступне.
      Витяг № 5  з розділу 2 встановлючої  частини стор. 3  Постанови Соснівського р-го суду від 13.02.2007р. по справі № 2а-4/2007р.:
      -   « Як встановлено в судовому засіданні  Указом Президії Верховної ради УРСР від 22.12.1973 року були утворені у місті Черкаси два райони – Придніпровський та Соснівський, на виконання цього указу 13.01.1974 року відбулися вибори депутатів до цих рад.
                                                     ---
       Вищенаведеними  обставинами  звільняється  від  доказування  в суді   факти,  за яких після 13.01.1974 року  у місті Черкаси  з районним поділенням  припинила своє існування сама  Рада народних депутатів міста Черкаси,  та  її  міські  народні  депутати,  перетворились  у  жителів  та  виборців  Соснівського та Придніпровського  р-в міста  Черкаси.
      Останнім повністю доводиться, що з розділенням у місті Черкаси  самостійної  міської  адміністративної  території  на  окремі  дві  самостійні адміністративні території -  Соснівського та Придніпровського районів, з  статусом  самостійних  національних адміністративних  одиниць,   Рада народних депутатів міста Черкаси,   назавжди втратила  можливість  у  майбутньому  стати  «Черкаською  міською  радою»,  а тим більше,  назавжди  втратила   права  представляти  у місті  Черкаси  з районним поділенням  спільні  інтереси  жителів  та  виборців   територіальних громад Соснів-ського та Придніпровського р-нів.
      Останнім доводиться, що  за існування  вищевказаних обставин, сьогодні є неможливим та  буде  незаконним  створити  в  Соснівському р-ні міста Черкаси  особу відповідача  з назвою - Черкаська  міська  рада, тим більше,  зробити останнє у  відсутність  існування  самих  міських  жителів  та  міських  виборців  у  Соснівському  р-ні міста Черкаси,  шляхом  призначення  виборів   міських  депутатів до Черкаської міської ради,   тільки  політичних партій  ще й  за  закритими списками їх членів.
      Вищенаведеним  повністю  підтверджується,  що  у місті Черкаси  з  районним поділен- ням  за адресою вул. Байди Вишневецького, 36,  Соснівський р-н,   після  13.01.1974 року   не існує   та   не може  існувати  законного  відповідача  з  назвою  Рада народних депу-татів   міста Черкаси  а тим більше Черкаська міська рада,  з підстав, що скільки б останніх  не створювали,  у  останніх за жодних обставин  у  місті Черкаси  з районним поліченням, не виникають   права,  представляти  спільні інтереси  жителів  та  вибо-рців  територіальних  громад  Соснівського та Придніпровського р-нів.
     Тим  більше  представляти  спільні  інтереси  територіальних  громад Соснівського та Придніпровського р-нів,  після  проведення  державної реєстрації останніх   юридичними особами публічного права Української Радянської Соціалістичної Республіки,  згідно  положень  ЦК УРСР,  який діяв  ще на  той час.
      Тому вищенаведені факти та  процесуальна  дієздатність  осіб  позивачів  з назвами  територіальні громади  Соснівського  та  Придніпровського р-ну, та наявність у них відповідних адміністративних прав, встановлених законом, сьогодні  повністю звільняє-ться від доказування  відповідними  письмовими доказами, а саме: Свідоцтвами про їх держану реєстрацію юридичними особами, відповідними довідками обласного  управління статистики,  про  їх внесення  в  ЄДРПОУ  та  Свідоцтвами  юстиції  Соснівського  та  Придніпровського р-нів  про  їх створення. 
      Крім того  процесуальна  дієздатність  та  процесуальні   права   осіб  вищевказаних  позивачів   ще  раз  підтверджується  Постановою  Соснівського р-го суду від 13.02.2007р.  по справі № 2а-4/2007р.  ( у витягу № 7 ),  Ухвалами апеляційних та касаційних  судів України,  по  вищевказаній справі,  які  є  в силі до цього часу.
      Також  процесуальна  дієздатність  та  процесуальні   права   осіб  вищевказаних  позивачів  повністю  підтверджується  положеннями  розділу 4 ст.140 Конституції України.   
        Витяг № 6 з розділу  4 ст. 140 Конституції України:
- «  Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси
територіальних громад сіл, селищ та міст , є районні та обласні ради.»
                                                         ---
        Крім того,  положення з розділу  4 ст. 140 Конституції України, повністю підтверджується   незаконне існування  у місті Черкаси з районним поділенням  самої  особи  відповідача  з  назвою Черкаська міська рада,  за  одним  тільки  фактом,  самої неможливості  його створити  у місті Черкаси з районним поділенням, після 28.06.1996р.,  у відсутність  існування  в природі самої  особи його засновника, встановленого законом,  з  правами, встановленими положеннями 1-го та 2-го речення розділу 1 ст.143 Конституції України, а тим більше, відсутність будь-якої  можливості,  законним шляхом,   створити особу  такого засновника.
        Вищенаведеним підтверджуються  вже  факти  незаконного  внесення до ЄДРПОУ,  самої назви  юридичної  особи  не відомого  виду,  з  назвою  Черкаська  міська рада,   та її   майбутньої  юридичної адреси вул. Байди Вишневецького,36, в  Соснівському р-ні   міста Черкаси,  у відсутність  письмових доказів  її створення  не тільки у спосіб, встановлений 2-м реченням розділу 2 ст.143 Конституції України, а і у спосіб, встановлений,  розділом 3 п.2 ст.81 «Види юридичних осіб» ЦК України.
        Саме  ці  обставини  датою 12.07.2005р.,   стали  незаконному  відповідачу з назвою  «Черкаська  міська рада»,  вагомою підставою  для виготовлення  незаконного  Рішення № 8 - 436 «Про не утворення районних ( Соснівської та Придніпровської ) у м.Черкаси  рад».
        Тобто,  щоб  у  такий   незаконний  спосіб,  упередити та обійти,  положення  4-го розділу ст.140  Конституції України,   та  штучним шляхом -  шляхом  незаконних дій  припинити  у місті Черкаси з районним поділенням, не тільки  саме  існування  представ-ницьких  органів  місцевого  самоврядування, належних   жителям та  виборцям  терто-ріальних громад  Соснівського  та  Придніпровського р-в міста Черкаси з районним поділенням,  а   і   припинити  реалізацію їх  конституційних прав,   встановлені   поло-женнями  1-го та  2-го речення розділу 1 ст.143 Конституції України.
       Окремо  треба відзначити,  що  сам  факт  незаконного виготовлення  Рішення ЧМР  № 8 - 436 від  12.07.2005р «Про не утворення районних ( Соснівської та Придніпровської ) у м.Черкаси  рад»,  незаперечно підтверджує,  що  у  місті  Черкаси з районним поділенням,     на  вище  вказану дату,   ще  не існувало  самої  особи   законного  відповідача   з назвою – Черкаська  міська  рада   та   не існувало  належних  йому  міських депутатів  та  місь-кого голови,  тим більше  26.03.2002 року  скликання, та  ще й  від політичних партій.
       Тобто,  з  оглядом  на  рішення  ЧМР   № 8 - 436 від  12.07.2005р «Про не утворення районних ( Соснівської та Придніпровської ) у м.Черкаси  рад», повністю  доводиться, що незаконний  відповідач, з назвою Черкаська міська рада,  також  визнав  не утвореними  територіальні  виборчі комісії  Соснівського та Придніпровського р-нів міста Черкаси,  а  з цим і  незаконними   їх  рішення   з   результатами   всіх  виборів   період   з   26.03.2002р.  по  31.10.2010р.  міських  депутатів  від   політичних  партій та  міського голови , про-грамні продукти яких, згідно положень ст.37 Конституції України, та Декларації «Про державний суверенітет України» Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р.,  яка є основою нової Конституції України та її нових законів,  не дозволяють  створення  цих політичних партій  на державній  території УРСР (України).
       Є і більш  вагомі  обставини,  якими  доводяться  не законними  з   26.03.2002р.  по  31.10.2010р  всі  до  одного   рішення   територіальних   виборчих  комісій   Соснівського та Придніпровського р-нів міста Черкаси,  у  виборах   міських  депутатів  політичних партій  та   міського голови.
        До таких обставин відносяться факти, за яких вищевказані вибори  міських  депутатів політичних партій та  міського голови,  у місті Черкаси з районним  поділенням,  за  весь вищевказаний період,  відбувались  грубим  порушенням  положень  ст.37, ст. 38, ст.72, ст. 141 Конституції України, де  останнє сьогодні  повністю  доводиться  Рішенням  Конституційного суду від   30.09.2010р. «Про скасування політи-чної реформи в Україні»
        Вищевказаним рішенням Конституційного суду від 30.09.2010р., було  визнано  незаконною  та  скасовано   політичну реформу  в  Україні,  запроваджену,  на  початку 2002 року,  таємним  законом № 2977- ІІІ від 17.01.2002р.,  веденого Президентом України Кучмою Л.Д., грубим порушенням положень ст.156 Конституції України, - у відсутність проведення  всеукраїнського референдуму.
        - 17.01.2002р. Президент України Кучма Л.М., вступивши у зговір з  керівництвом антидержавної таємної організації з назвою «Верховна Рада України, 24.08.1991р. скликання», підписав закон № 2977- ІІІ від 17.01.2002р ,  яким суттєво було обмежено виборчі права громадян УРСР – права жителів територіальних громад сіл, селищ, міст в районах та районів у містах саме  української  нації,  згідно якого участь у розподілі депутатських мандатів «народних депутатів України», виключно покладалась тільки окремі політичні партії,  які,  за результатами  виборів  народних депутатів України, за закритими списками, наче б то, набрали чотири і  більше відсотків голосів  виборців,  прийнявши участь  у голосуванні.
        В підтвердження вищенаведеного див. положення  п.2 ст.76 «Встановлення результатів виборів депутатів у багатомандатному окрузі» ЗУ «Про вибори народних депутатів України», за 2002 рік.
      Таким чином, згідно вищевказаного закону  № 2977- ІІІ від 17.01.2002р, у Верховній раді України, 26.03.2002р. скликання, в супереч положенням ст.37,ст.38 ст.72 ст.76 та ст.78 Конституції України, одночасно та незаконно  виникли 450 народних депутатів політичних партій,  не зважаючи  що  за жодного з  них   не голосував  жодний виборець України.
       Окремо  треба відзначити, що в положеннях ст.35, ст.76 та 78 Конституції України,  взагалі  відсутнє  юридичного поняття  або юридичне значення, таке  як « народний депутат  політичної партії», так як, згідно положень ст.37 та ст.78 Конституції України, останнє є  закінченим злочином, встановлений  ст.109 «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади»КК України.
       Витяг № 7 з розділу  2 ст. 78 Конституції України:
      - « Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі»
                                                          ---
      Тобто, вищевказаним рішенням Конституційного суду від 30.09.2010р., одночасно було  визнано  незаконною  всю  нормативну базу не тільки  позачергових  та   чергових  виборів датами  26.03.2002р, 26.03.2006р. та 31.10.2010р «міських  депутатів»  та  «міського голови»  від політичних партій  у місті Черкаси  з  районним  поділенням,  а  і  визнано незаконною  всю  нормативну базу  позачергових  та   чергових   виборів  народних депутатів «України» політичних партій, датами 26.03.2002р, 26.03.2006р. та 18.09.2008р., з підстав,  що  всі  існуючі  види   виборів,  встановлені положеннями  ст.72, ст.76, ст.102 та ст.141 Конституції України, є рівними та  прямими, та  без участі політичних партій.
      Таким чином рішення Конституційного суду від 30.09.2010р. одночасно створило правові  наслідки  для   всіх законодавчих актів Верховної ради України,  періоду  з 26.03.2002р, по 31.10.2010р.,  зробивши їх незаконними,  та нелегітимними всіх  до одного народних депутатів (України) від політичних партій, з підстав,  що  у  їх виборах,  замість  мажоритарних кандидатів – замість самих пересічних громадян України, особами  кандидатів  у  народні депутати України,  навпаки  було  використано  тільки  самі  юридичні особи з назвами  окремих  політичних  партій.
        Тим більше таких політичних партій, створення яких забороняється на державній території  УРСР саме  положеннями ст.37 Конституції України,  за фактом  існування  останніх  як  таємних   організації,  -  за  закритими  списками  їх членів,  та  програмні продукти  яких,   в супереч вищевказаним положенням Конституції України,  передбачали безпосередню  участь останніх,  у  всіх  державних органах  законодавчої, виконавчої та судової  влади та місцевого самоврядування  не тільки УРСР,  а і  «самостійної української держави – Україна»  та   унітарної Республіки Україна.
        Тому  з  оглядом   на  вищевказані  факти  та їх  обставини,  за  яких   Рішення ЧМР  № 8 - 436 від  12.07.2005р «Про не утворення районних ( Соснівської та Придніпровської ) у м.Черкаси  рад»,  та  подібне Рішення ЧМР № 5-229 від 19.11.2009р. «Про не утворення районних у місті Черкаси рад»,  приймали  міські депутати політичних партій, 26.03.2002р. та  26.03.2006р. скликання,
        останнім повністю доводиться, що вищевказані дії, є закінчений злочин, встановлений  ст.382 «Не виконання судового рішення»,  ст.353 «Перевищення влади або службових повноважень», ст.366-2 «Службове підроблення», ст.109 «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади»,  ст. 111 «Державна зрада» та ст.157 «Перешкоджання виборчого права» КК України. 
       Вищенаведеним також  повністю доводиться,  що  незаконний  відповідач,  з назвою - Черкаська міська рада,   є  в дійсності,   антидержавною  таємною організацію.
       Підтвердженням останнього факту, є положеннями  розділу 4 ст.140  Конституції України,  якими  неспростовно доводиться,   що  незаконний  відповідач  з  назвою  - Черкаська міська рада  та  його  « міські депутати»  від  політичних партій,   після  13.01.1974р., тим більше після 28.06.1996р. та 30.09.2010р.,  не представляють  та   не можуть    представляти  у  місті  Черкаси  з  районним  поділенням,   спільні  інтереси  жителів та виборців  територіальних громад Придніпровського та Соснівського р-нів  міста  Черкаси, створених  у виконання Указу Президії Верховної Ради УРСР від 22.12.1973 року, самостійними  національними   адміністративними  одиницями, а  тим більше, після  прийняття  датою 28.06.1996р. Конституції України, ще й визнаних вже  первинними суб»єктами  місцевого самоврядування міста Черкаси з районним поділенням.
       Ще одним підтвердженням що Черкаська  міська  рада  є  антидержавною  таємною   організацією,   є  сама  її   юридична адреса  в Соснівському р-ні  міста Черкаси, - вул. Байди Вишневецького, 36.
       Останньою повністю доводиться,  що  у Соснівському  районі   міста Черкаси,  за адресою вул. Байди Вишневецького, 36,   є   незаконним,  після 28.06.1996р.  поряд  з  Радою народних депутатів  Соснівського р-ну,  або  у іншому випадку, поряд  з  Соснівською р-ю радою,  створити,   ще одну – Раду,  з назвою - Черкаська   міська   рада.
     Більше того зробити  останнє  не зважаючи  на  відсутність  у  неї   власної  самостійної  міської  адміністративної  території та  власної  міської територіальної Черкаської громади.
     Витяг № 8  з листа № 2331 - 03-01 від 22.05.2009р. Головного управління юстиції у Черкаській області:
        - « На Ваш запит повідомляємо, що міська територіальна Черкаська громада на території Черкаської області не зареєстрована»
                                                              ---
      Витягами № 5 - № 8 повністю  доводиться,   що  відповідач з назвою - Черкаська міська рада  є  антидержавною таємною організацією, з підстав, що датою  22.05.2009р., а тим більше  датами 12.07.2005р  та  19.11.2009р.,  остання  не відносилась  до  представницьких   органів   місцевого самоврядування  в  Соснівському  р-ні  міста Черкаси з районним поділенням,  які  можуть  створюватись  після  28.06.1996р.  у  районах  міст з  районним  поділенням  унітарної Республіки України.
      Підтвердженням останнього факту,  є  саме  існування  незаконних  Рішеннь  ЧМР  № 8 - 436 від  12.07.2005р «Про не утворення районних ( Соснівської та Придніпровської ) у м.Черкаси  рад», та  № 5-229 від 19.11.2009р. «Про не утворення районних у місті Черкаси рад», виготовлених шляхом, закінченого злочину, встановлений ст.366-2 «Службове підроблення» КК України, виготовлених  в супереч  Указу Президії Верховної Ради УРСР від 22.12.1973 року.
      Тому  саме  існування  вищевказаних Рішень ЧМР,   вже незаперечно  сьогодні створює  правові  наслідки  для  Свідоцтва  про державну  реєстрації юридичної особи  невідомого виду, з назвою  Соснівський р-й суд,  за адресою вул. Гоголя, 316,  у Придніпровському р-ні  міста Черкаси, ( -  виготовленого та виданого « виконавчим комітетом» Черкаської міської ради»).
      Більше того створює правові наслідки для  Свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб,  з  назвами – «Черкаська  міська  рада» та «виконавчий комітет Черкаської міської ради».
         Крім того,  створює  правові  наслідки  для   всіх   міських  депутатів  від політичних партій,  та  міського голови  26.03.2002р., 26.03.2006р. та 31.10.2010р.  скликання,  та  для  всіх  ними  прийнятих  Рішень ЧМР,  роблячи  їх всі  до одного  не дійсними   правочинами.
        Існування вищевказаних Рішень ЧМР  № 8 - 436 від  12.07.2005р «Про не утворення районних ( Соснівської та Придніпровської ) у м.Черкаси  рад», та   № 5-229 від 19.11.2009р. «Про не утворення районних у місті Черкаси рад», з оглядом на вищенаведене,  також  робить  недійсними правочинами  всі  рішення   територіальних  виборчих  комісій  Соснівського  та  Придніпровського р-нів  міста Черкаси, з   результатами виборів, періоду з 1994 р. по 2012 рік, всіх  «міських депутатів», «народних депутатів України»   та  «Президентів України».
        13.02.2007р.,  саме за цих обставин,  Соснівський районний суд  м. Черкаси,  по справі № 2а-4/2007, був вимушений розглянути адміністративний позов територіальної  громади  Соснівського р-ну та Соснівської  р-ної Ради,  за  участю третіх осіб  на стороні  позивачів  - територіальної  громади  Придніпровського р-ну  та її  Придніпровської  р-ної ради,  до  відповідача  з назвою – Черкаська  міської  Рада,  та  визнати своєю Постановою  не чинним  Рішення ЧМР № 8 - 436 від 12.07.2005р. «Про не утворення районних ( Соснівської та Придніпровської ) у м.Черкаси  рад».
        15.01.2008р., саме  за цих обставин, вже  Київський апеляційний адміністративний суд, своєю Ухвалою, з посиланням  на положення 4-го розділу ст.140  Конституції України,  був  вимушений  відмовити  незаконному відповідачу з назвою – Черкаська  міська  рада  та  її  незаконному  «Черкаському міському голові»  Одаричу С.О. ,  у  апеляційній скарзі  на Постанову Соснівського р-го суду від 13.02.2007р. по справі № 2а-4/2007.
        23.12.2008р.,  за  цих самих обставин,  вже Вищий  адміністративний суд  України, був вимушений  своєю Ухвалою  відмовити   незаконному  відповідачу,  з назвою Черкаська міська  рада  та  її незаконному «Черкаському міському голові»  Одаричу С.О.,  у  касаційній  скарзі  на вищевказану Ухвалу КААС  від 15.01.2008р.  та на Постанову Соснівського р-го суду від  13.02.2007р по справі № 2а-4/2007.
       Вищенаведене підтверджується наступним.
       Витяг № 9 з розділу 3 та 4 стор.3 Ухвали ВАСУ від 23.12.2008р.
- « Враховуючи викладене , суди першої та апеляційної інстанцій
дійшли до висновку , що рішення 8-ї сесії Черкаської міської ради № 8 -436 від 12.07.2005р. «Про не утворення районних рад ( Соснівської та Придніпровської ) у місті Черкаси  рад» не відповідає чинному законодавству та суперечить інтересам територіальних громад.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення»
                                                            ---
       Витяг № 10 з резолютивної частини Ухвали ВАСУ від 23.12.2008р. по справі № 2а-4/2007:
- «                                   ухвалила :
Касаційну скаргу Черкаської міської ради – відхилити.
Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 13 лютого
2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2008 року – залишити без змін»
                                                             ---
       Таким  чином,  витягами № 7- № 10   звільняється  від доказування факти та їх обставини, за яких  Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи  невідомого виду з назвою Соснівський р-й суд, за юридичною адресою вул.Гоголя,316, в Придніпровському р-ні  міста Черкаси,  є  незаконним,  та  недійсним  правочином  за фактом  його виготовлення  «виконавчими органами»  саме  антидержавної організації  з назвою Черкаська міська рада.
      Тому  останнім  повністю  доводиться,  що  Соснівський р-й суд,   також  є  антидержавною таємною  організацією,   завданням якої  є  забезпечення    на адміністративній  території  Соснівського р-ну міста Черкаси,  незаконної діяльності  іншої   антидержавної  таємної  організації  з  назвою  Черкаська міська рада. 
      Вищенаведеним викривається,  що незаконне  існування  в  Соснівському р-ні міста Черкаси,  антидержавної  таємної  організації   з  назвою  Черкаська міська рада,   тим більше  поряд  з  представницькими  органами  місцевого самоврядування  жителів  та виборців Соснівського р-ну міста Черкаси,   є   більше  ніж  грубе  порушення   п»яти   основних  принципів  місцевого самоврядування  унітарної Республіки України,  встанов-лених  положеннями  ст.37, ст.38, ст.140, ст. 141, ст.142,  ст.143,  ст.144  та ст.145  Консти-туції України,  а саме,  де:     
      1) система органів місцевого самоврядування має бути узгоджена із системою адміністративно територіальних одиниць»;

      2) райони у місті є складовою системи адміністративно - територіального устрою України, а система місцевого самоврядування в своїй основі визначається адміністративно – територіальним устроєм України ;

      3)  утворення адміністративно територіальних  одиниць ( включаючи райони в містах) завжди тягне за собою заснування відповідних органів влади, які наділенні повноваженнями здійснювати представницькі функції відповідних територіальних громад ;

     4) у випадку запровадження районного поділу у  місті, жителі відповідного району  мають право на місцеве самоврядування та на обрання відповідних органів самоврядування ;

     5) конституційні права первинних суб»єктів місцевого  самоврядування – територіальних громад сіл, селищ, міст в районах та районів у містах з районним поділенням, встановлені положеннями 1-го та 2-го речення розділу 1 ст.143 Конституції України,  не доводяться  в суді  та  не  руйнуються  в  судовому порядку.
                                                                     ---
        Крім того  є  більше  ніж   грубе порушення  положень  розділу 4 п.V «Територіальне верховенство» Декларації Верховної Ради УРСР «Про державний суверенітет України»  від 16.07.1991р., яка  є  основою нової Конституції України та нових її законів.
      Витяг № 11 з 3-го речення Розділу V «Територіальне верховенство» Декларації Верховної Ради УРСР «Про державний суверенітет України» № 55-ХІІ від 16.07.1991р
         - « Українська РСР самостійно визначає адміністративно – територіальний  устрій Республіки та  порядок утворення національно – адміністративних одиниць»
                                                                ---
      Тому з урахуванням  всіх вищенаведених фактів та їх обставин, та доведеності  епізодів  приховування  безпосередньо  суддями  Соснівського р-го суду  фактів  незаконного  існування  в Соснівському  р-ні  міста Черкаси  антидержавної організації  з назвою  Черкаська міська рада, повністю   доводиться ,
      що  Соснівський р-й суд,  у  Придніпровському р-ні  міста Черкаси,  жодного  відношення  не має   до  державних органів  судової  влади  унітарної Республіки України, ( - про яку йдеться мова в положеннях  розділу 2 ст.2 та розділу 1 ст.5 Конституції України) ,  а тим більше до Української Радянської Соціалістичної Республіки,  з  підстав,   що  саме  його  створення  юридичною особою невідомого  виду  та  невідомої держави,  відбулось  саме  незаконними  діями  виконавчого  комітету   антидержавної організації   з  назвою  «Черкаська  міська рада».
      Останнє повністю підтверджується відсутністю  у  Соснівського р-го суду,  письмо-вих  доказів  його  створення  юридичною особою публічного права не тільки  Української Радянської Соціалістичної Республіки, згідно ЦК УРСР до 1.01.2004р.  а і  унітарної Республіки України,  після  1.01.2004р., у спосіб,  встановлений  положеннями   розділу 3 п.2 ст.81 «Види юридичних осіб», п. 3 ст.90 «Найменування  юридичної особи»,  п.4 ст.91 «Цивільна правоздатність юридичної особи»  та п.1 ст.92 «Цивільна дієздатність юридичної особи» ЦК України.
     Більше того  відсутністю  у  Соснівського р-го суду  письмових  доказів  створення  в Соснівському р-ні  міста Черкаси,  після 28.06.1996р.   юридичних осіб публічного  права  унітарної Республіки Україна,  з назвами – 1) Черкаська  міська  рада, 2) «виконавчий комітет Черкаської міської ради» та 3) Черкаська міська територіальна виборча  комісія,  у спосіб,  встановлений  алгоритмом положень  2-го речення розділу 1 ст.143 Конституції України  та  розділом 3 п.2 ст.81 «Види юридичних осіб», п. 3 ст.90 «Найменування  юридичної особи»,  п.4 ст.91 «Цивільна правоздатність юридичної особи»  та п.1 ст.92 «Цивільна дієздатність юридичної особи» ЦК України.
      Тому для  звільнення  від  доказування фактів незаконного створення  юридичної  особи невідомого виду та невідомої держави з назвою  Соснівський р-й суд, за безпосередньою участю незаконних структур антидержавної таємної організації  з назвою Черкаська міська рада,   змушує   осіб   позивачів ,   звернутись  у  цьому  позові,   до  письмових доказів  державного  казначейства  у місті Черкаси,  станом,  які    звільняються  від  доказування в суді , та  якими  повністю  підтверджується,  що  «Черкаська міська рада» та  її «виконавчий  комітет», в дійсності,  є незаконними  антидержавними  таємними організаціями.
      Витяг № 12 з розділу 3 стор.1 Листа № 1408/19-01-13  УДК у м.Черкаси  від 1.10.2009р. в адресу міського депутата  Миколенко В.О.:
        - « Станом на 01.10.2009р. Черкаська міська рада та виконавчий комітет Черкаської міської ради не включені на відповідний бюджетний період до мережі установ та організацій, які отримують кошти з місцевого бюджету в 2009 році і рахунки цими установами в управлінні Державного казначейства у м. Черкаси ГУДКУ у Черкаській області не відкривалися.» 
                                                             ---
      Витяг № 13  з розділу 2 стор.1 Листа № 1306 /20-02-20 УДК у м.Черкаси  від 16.06.2011р. в адресу голови територіальної громади Соснівського р-ну  у місті Черкаси  Миколенко В.О.:
        - « Станом на 15.06.2011р. Черкаська міська рада та виконавчий комітет Черкаської міської ради не включені на відповідний бюджетний період до мережі установ та організацій, які отримують кошти з місцевого бюджету в 2011 році і рахунки цими  установами в управлінні Державного казначейства у м. Черкаси ГУДКУ у Черкаській області не відкривалися.» 
                                                              ---
       Тобто, з оглядом  на вищенаведені факти та їх обставини, доводиться, що  всі  наведені в  приклад   антидержавні  таємні  організації ,  за  відсутність  письмових доказів  їх  створення,  у спосіб встановлений законом, та  за відсутність у них  засновників  встановленими законом,  ні  за  яких обставин  не можуть  в  Державному казначействі  міста Черкаси,  відкрити  власні казначейські р/рахунки , тим більше   мати  встановлені законом джерела  їх  наповнення.
      Також не можуть мати встановлених законом джерел фінансування заробітку  керівництва  вищевказаних  антидержавних  таємних   організацій, -  такого як 1) голова  Черкаської міської ради Одарич С.О.; 2) голова  виконавчого комітету Черкаської  міської ради Одарич С.О.; та 3) голова  міської територіальної Черкаської громади –  міський  голова Одарич С.О. (???)
       Тому незаконна діяльність сторони відповідача з назвою Черкаська міська рада  а тим більше, потенційних відповідачів з назвами -  міська територіальна Черкаська громада,   та виконавчий комітет Черкаської міської ради, та незаконне існування  останніх в Соснівському р-ні міста Черкаси,  сьогодні  підтверджується  відсутністю у  них   будь - якої  спроможності створити  власні  письмові  докази,  за  останніх  5 років,  якими  підтвердити  факти  виплат  заробітної  плати  керівництву  вищевказаних антидержавних таємних організацій, - 1) голові Черкаської міської Ради  Одаричу С.О., 2) голові виконавчого комітету Черкаської міської ради гр. Одаричу С.О. та  3) міському голові  Одаричу С.О.,  за рахунок коштів безпосередньо отриманих з  р/рахунків  у  Державному  казначействі   міста Черкаси.
       Відсутність   у   Черкаської  міської  ради   та   виконавчого  комітету  Черкаської міської ради,  саме таких  письмових  доказів,  тим більше  спроможності створити останні,  сьогодні,  повністю  доводить, що  всі  вказані  «організації»,  виникли незаконно у місті Черкаси з районним поділенням,  та  незаконно  існують, тільки  як  антидержавні таємні організації.
       Останнє ще раз підтверджується  положеннями  розділу 4 ст.140 Конституції України.
       Саме цими положеннями Конституції України,  сьогодні  повністю доводиться,  що  незаконними органами антидержавних таємних організацій з назвами Черкаська міська рада  та   виконавчий комітет Черкаської міської ради,  у  місті Черкаси з  районним поділенням ,  шляхом закінченого злочину, встановлений положеннями ст.157 «Перешкоджання здійсненню виборчого права» та ст.191-5 «Привласнення, розтрата майна  та заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» КК України,
       було  не тільки  привласнено  права  представляти  спільні інтереси  жителів та виборців територіальних  громад Соснівського та Придніпровського р-нів міста Черкаси,
       а  і  привласнено   права   розпоряджатись,  від  імені  неіснуючих   міських  жителів  та   міських  виборців,  місцевим  бюджетом, землями загального користування,  та комунальним майном,  не зважаючи що останні   є  власністю  тільки  територіальних  громад  Соснівського  та  Придніпровського р-ну міста Черкаси.
        Незаперечним підтвердженням причетності незаконних  структур антидержавної організації  з назвою Черкаська міська рада,  до  незаконного  створення  в Придніпровському р-ні   міста Черкаси  юридичної  особи   публічного права  невідомої держави з назвою  Соснівський р-й суд,  також  є  самі  дати  та   місце  першої  державної  реєстрації   юридичних осіб публічного права невідомої  держави,  з  назвами -   1) Черка-ська  міська  рада; 2) виконавчий комітет Черкаської міської ради та  Черкаська  міська  територіальна  виборча комісія.
       Перевіркою останніх викрилось наступне:
       1) місцем першої державної  реєстрації  юридичної особи  публічного права  невідомої держави з назвою - Черкаська міська рада,  яка відбулась  датою 21.05.1997 р.,  як  виявилось,  був   сам   виконавчий комітет Черкаської міської ради. (???)
       2) місцем першої  державної реєстрації  юридичної особи  публічного права  невідомої держави,  з назвою - виконавчий комітет Черкаської  міської  ради,  яка відбулась датою 21.05.1997р.,  як виявилось,  став  сам  виконавчий комітет Черкаської міської ради. (???)
       3) місцем першої державної реєстрації  юридичної особи  публічного права  невідомої держави з назвою  Черкаська міська територіальна виборча комісія,  яка  відбулась датою 22.12.2005р. (???),  як виявилось,  знову  був  виконавчий комітет Черкаської міської ради. (???)
       Таким чином, датами та місцем першої  державної  реєстрації  вищевказаних  «юридичних осіб»,  повністю  доводиться,  що в період з 21.05.1997р. по 22.12.2005р.  юридична особа  не відомої держави з назвою - Черкаська міська рада,  взагалі  не мала  власних  легітимних  органів управління,  з  підстав   неможливості    створити  останні,   у  відсутність  ще  на  той час,  самого  існування  не тільки  власної  Черкаської міської територіальної виборчої комісії, а і власної  міської  територіальної  Черкаської  громади. / Дивись Витяг № 8  з листа № 2331 - 03-01 від 22.05.2009р. Головного управління юстиції у Черкаській області/.
       З оглядом  на  витяг № 8  з  листа № 2331 - 03-01 від 22.05.2009р. Головного упра-вління юстиції у Черкаській області/, вищенаведене у останньому розділі,   підтверджу -ється  наступними  письмовими доказами.
     Витяг № 14 з  1-го та 2-го речення розділу 1 ст.143 Конституції України:
        - « Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють ….»
                                                               ---
     Витяг № 15  з положень розділу 1, 3, 5 та 6 стор. 1 Протесту Прокурора міста № 07/1-1172 вих.09 від 27.05.2009р.:
        -« ПРОТЕСТ
      на рішення Черкаської міської ради № 2-688 від 14.06.2007р. та № 4-978 від 12.03.2009р ……
       За результатами перевірки було встановлено, що названі рішення є незаконними з таких підстав.  ….
       Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.
        Тобто  питання  про врегулювання відносин, пов»язаних з проведенням загальних зборів громадян за місцем проживання належить до компетенції Верховної Ради України.  Міські  ж ради можуть визнавати порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання лише у статутах територіальної громади. Статут територіальної громади міста Черкаси відсутній.»
                                                                    ---
       Таким чином,  витягами  № 7, № 14 та № 15  доводиться, що  в період з 21.05.1997р. по 27.05. 2009р. ,  за  відсутність письмових доказів  фізичного існування  у місті Черкаси  міської  територіальної  Черкаської  громади,  та доказів   її  державної реєстрації,   було  не можливим,  у спосіб, встановлений  2-м реченням розділу 1 ст.143 Конституції України, створити у місті Черкаси  з районним поділенням,  юридичні особи  публічного права  унітарної Республіки України, з наступними  назвами, - 1) Черкаська міська рада,    2) виконавчий комітет Черкаської міської ради та 3) Черкаська міська територіальна виборча комісія.
       Останнім повністю доводиться, що в період з 21.05.1997р. по 27.05.2009р.,  у відсут-ність письмових  доказів  існування  міської   територіальної  Черкаської   громади,  та у відсутність  письмових доказів, встановлених положеннями  2-го речення розділу 1 ст.143 Конституції України,  про створення  в Соснівському р-ні міста Черкаси юридичної особи публічного права з назвою  виконавчий комітет  Черкаської міської ради, 
        було  закінченим злочином, встановлений  ст.109 « Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та ст.111 «Державна зрада» КК України, 
         від  імені  виконавчого комітету  Черкаської міської ради,  виготовляти  незаконні Свідоцтва  про державну реєстрацію  юридичних осіб публічного  права,   з  наступними  назвами:
        1) Соснівський р-й суд; 2)  виконавчий комітет Черкаської міської  ради; 3)  Черкаська міська рада;  4)  Черкаська міська територіальна виборча комісія;  та  5)  міська  територіальна  Черкаська  громада;
      Останнім повністю доводиться,
       1) виконавчій комітет Черкаської міської ради є незаконною   структурою   антидержавної організації  з  назвою Черкаська міська рада.
       2) Черкаська міська територіальна виборча комісія  є  незаконною структурою  антидержавної  організації  з  назвою Черкаська міська рада.
       3) виконавчий комітет Черкаської міської ради  є незаконною структурою  антидержавної організації  з  назвою «Верховна рада України, 24.08.1991р. скликання».
       4) Соснівський р-ій суд,  є  спільною  незаконною структурою  антидержавної організації  з  назвою виконавчий комітет Черкаської міської ради та антидержавної організації  з  назвою «Верховна рада України, 24.08.1991р. скликання».
      Вищенаведені факти  ще раз  підтверджується наступними письмовими доказами.
      1) Декларацією Верховної Ради УРСР «Про державний суверенітет
України» від 16.07.1990р. № 55-ХХІІ;
      2)Актом «проголошення незалежності України» Верховної Ради України
від 24.08.1991р.  б/н  державної реєстрації  та доказів його засвідчення;
      3)Положеннями розділу 2 ст.2 та розділу 1 ст.5 Конституції України;
      -  Останніми повністю  доводиться,  що  незаконними діями  органів антидержавної організації  з  назвою «Верховна рада України, 24.08.1991р. скликання», на державній території УРСР,  одночасно  існують  письмові докази  існування  не одної,  а  відразу трьох  різних  держав,  дві  останні , з  яких,   а  саме:  Самостійна українська держава – Україна  та  Унітарна Республіка України,  жодного  відношення  не мають  до УРСР  а тим більше,  одна до одної.
       Крім того незаконне  існування  останніх доводиться  відсутністю в природі  письмо-вих доказів, встановлених законом,  саме,  про  їх  створення  Головними  юридичними особами  публічного  права  з  їх  назвами - Самостійна українська держава – Україна  та  Унітарна Республіка України.
       Відсутність у останніх,  саме  таких письмових  доказів ,  сьогодні  неуможлює  створення   на державній  території   УРСР  належних  їм  власних державних органів  виконавчої, законодавчої  та  судової  влади,  а  тим  більше  неуможлює  їх  створення  юридичними особами  за  відповідним  видом,  та  належністю,  тільки  до  однієї  з  двох  вищевказаних держав. 
      Стосовно самої  першої держави, з назвою - Українська Радянська Соціалістична Республіка,  то  остання  ще з  24.08.1991р.  до цього часу  існує  у  стані покою.
        -  Існує  у  відсутність  письмових доказів  Верховної Ради УРСР,   про   припинення  УРСР  як держави  на державній території  УРСР  та  у відсутність  нормативних актів ООН,  про  припинення   членства УРСР   в  Раді безпеки ООН  та  її  членства  в самій ООН, у зв»язку з припиненням УРСР.
     Дослідженням  вищенаведених  обставин  та їх письмових доказів , викрило наступне.
     Самостійна українська держава – Україна,  виникла  в  результаті  підроблення АКТу проголошення незалежності  України від 24.08.1991р.,  та  в результаті  спроби  легалізації  на державній території УРСР антидержавної таємної  організації з назвою «Верховна Рада України, 24.08.1991р. скликання», створеної,  шляхом  таємного  зговору та державної  зради  групи  заколотників  більшої  частини  народних депутатів УРСР,    вихідців з національних меншин УРСР.   
      Підтвердженням того,  що  «Верховна Рада України, 24.08.1991р.скликання»  є антидержавною  таємною   організацією,  є  той  незаперечний факт, що останню  ніколи  не створювалось  на державній  території  УРСР  розпорядчим актом Президента УРСР  або  законодавчим актом Верховної Ради  УРСР,  відповідно до положень підрозділу 4 Розділу ІІ «Народовладдя» Декларації Верховної Ради УРСР № 55-ХІІ від 16.07.1991р.,  яка  до цього часу  є основою для нової Конституції України та її нових законів.
       Підтвердженням того, що «Верховна Рада України, 24.08.1991р. скликання,  незаконно існувала  ще  датою  5.07.1991р.,  -  паралельно  Верховній Раді УРСР,  є  той незаперечний факт,  що  наслідком  такого існування,   стало  захоплення  датою 24.08.1991р.  її   таємними  членами   приміщень  Верховної Ради УРСР  та   намаганням,  шляхом повалення та припинення  УРСР, створити  власну  державу,  з  назвою -  самостійна українська держава – Україна, -  до створення   якої  на той час ,  жодного відношення не мали  50 млн. громадян  УРСР  української нації.
        - За планами останніх були наміри створити власну  але  «антиукраїнську»  державу  у  якій  50 млн. громадян  УРСР  української нації,   будуть виборювати  своє  право  керувати нею,  шляхом  виборів  тільки  народних та місцевих депутатів політичних партій,  які  на правах власності будуть  належати  тільки  вихідцям  національних мен-шин УРСР. 
        Останнє документально підтверджується порівнянням тексту  основних положень Декларації Верховної Ради УРСР «Про державний суверенітет України» від  16.07.1990р., яка є основою нової Конституції України та її нових законів;   Постанови  ВР УРСР  № 1427 – ХІІ  від 24.08.1991 року «Про проголошення незалежності України», Закону УРСР «Про Президента Української УРСР» № 1295 від  5.07.1991р., введеного в дію Постановою ВР УРСР № 1296 від 5.07.1991р.;  та Закону  УРСР «Про вибори Президента УРСР» № 1297 від 5.07.1991р. 
        з текстом :
       1) АКТу « проголошення  незалежності України» Верховної Ради України  від 24.08.1991р.  без номера  державної реєстрації ; 
       2) з текстом  Закону УРСР «Про вибори Президента (вже) України» № 1297 (???) від 5.07.1991р.;
       3)  з  фотознімком  у  в газеті  Кабінету Міністрів України «Урядовий кур»єр»  № 38-39 (43-44) за грудень 1991р.
       На останньому голова   Верховної Ради України  Кравчук Л.М.,  датою 5.12.1991р. у своїх руках, замість Конституції УРСР, навпаки  тримає примірник  Конституції України (???),  не зважаючи,  що Конституція УРСР, офіційно  існувала  до  28.06.1996р. – до дати  прийняття Конституції ( унітарної Республіки) України.
       Витяг № 16 з постанови Верховної ради Української РСР № 1427 – ХІІ від 24.08.1991р. «Про :
- « Верховна  Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки
п о с т а н о в л я є:
         Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою.
         З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її  Конституція, закони , постанови Уряду, та інші  акти законодавства Республіки.
        1 грудня 1991року провести республіканський референдум на підтвердження  акта  проголошення незалежності.

      Голова Верховної Ради Української РСР                  Л. Кравчук

          м .Київ, 24 серпня 1991року
          № 1427 – ХІІ
                                                             ---
        Витяг № 17 з тексту АКТу  Верховної Ради України б/н  від 24.08.1991р. з проголошення незалежності України:
      - «                                                 АКТ
                            проголошення незалежності  України
        Виходячи із смертельної небезпеки , яка нависла була над Україною в зв»язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991року,
      - продовжуючи тисячолітню традицію державоутворення на  Україні,             
      - виходячи з права на самовизначення , передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародними – правовими документами, здійснюючі Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто
                                                         проголошує
   незалежність України    та   створення самостійної української держави – України.
                                                              ( -  дописка ???, яка була зроблена пізніше ) 
    Територія України є неподільною і недоторканою.
  Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
         Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

          24 серпня 1991року                                                  Верховна Рада України 
                                                                  ---
         Порівнянням останніх, доводиться  що  заколотники  антидержавної таємної  організації  з назвою  - «Верховна Рада України, 24.08.1991р. скликання»,  будучі  не в силах  власною національною  меншістю  перемогти  на  державній  території УРСР саму  систему  національної  державності  народу української  нації, - Українську Радянську Соціалістичну Республіку, ( де  підкресленим, у словах Українська … Республіка, доводилось  що її  власником  та  її  єдиним  народом  є  тільки  народ   української  нації, )   вирішили навпаки, попередньо  його  непомітно очолити,  шляхом  незаконного  створення   на державній території  УРСР  власної  держави,   з  назвою  -  самостійна  українська  держава  -  Україна ( - вже без слів Радянська, Соціалістична,  та Республіка), та  власних  її  державних органів законодавчої,  виконавчої  та  судової  влади, шляхом непомітного захоплення приміщень  державних органів законодавчої,  виконавчої  та  судової  влади УРСР , та  непомітної заміни,  у  назві останніх  абревіатури УРСР на слово її скорочення -  Україна.
        Так як заколотники  антидержавної таємної  організації  з назвою  - «Верховна Рада України, 24.08.1991р. скликання»,  самостійно  останнє  зробити не могли,  для  цього, у містах з районним поділенням  обласних центрів УРСР,  було використано  приміщення  колишніх  міських Рад  народних депутатів  цих  міст,  які  залишились  після  розділення  Указами Президії Верховної ради УРСР,  існуючих на той час самостійних міських адміністративних територій  на  менші  самостійні  адміністративні території  районів,  з статусом  самостійних  національних   адміністративних  одиниць.
        Тобто,  жителі   яких  мали  права   виборців  тільки   місцевих  народних  депутатів до  Рад народних  депутатів  районів  міст  з районним поділенням УРСР,  права  виборців  тільки  народних  депутатів  до  обласних Рад народних депутатів  та  права  виборців  тільки  народних депутатів  УРСР  до  Верховної Ради УРСР.                       
       Тому для підтвердження  фактів  за яких  Соснівський р-й суд  є  антидержавною таємною організацією  на території Придніпровського р-ну, та фактів  що  його судді  таємно  знаходяться  на службі антидержавної таємної організації з назвою «Верховна рада України, 24.08.1991р. скликання» ,  є  необхідність дослідити  та  встановити   складові  Соснівського р-го суду,   саме  як  установи  державного органу судової влади, що  найменше, унітарної Республіки України /див. розділ 2 ст.2 та розділ 1 ст.5 Конституції України,   після 1.01.2004р.
       Тобто, виникла необхідність   встановити  наступне:
       1) Особу  засновника ,  юридичної особи з назвою Соснівський р-й суд , встановленого  Конституцією УРСР до дати  28.06.1996р. та Конституцією ( унітарної Республіки ) України,  після  28.06.1996р. та після 1.01.2004р. з оглядом на положення Декларації Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р., яка є основою  нової Конституції України та її законів;
       2) Належність  юридичної особи публічного права  з назвою Соснівський р-й суд,  до державних органів судової  влади, однієї  з двох  вищевказаних  держав,  з  наступними  назвами – Українська  Радянська  Соціалістична Республіка  або унітарна Республіка України / див. розділ 2 ст.2 та розділ 1 ст.5 Конституції України /, з оглядом на положення Декларації «Про державний суверенітет України» Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р., яка є основою  нової Конституції України та її законів;

0

13

Продолжение.
        3) Письмові докази  створення  в період з 24.08.1991р. по 28.06.1996р.  на  державній території УРСР, головної юридичної особи публічного права з назвою держави – самостійна українська держава – Україна,  у спосіб, і  особою засновника, встановлених Конституцією УРСР, та місцем і органом її державної реєстрації, встановлений ЦК УРСР та Декларацією «Про державний суверенітет» Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р., яка є основою  нової Конституції України та її законів;
       4) Письмові докази  створення  в період з 28.06.1991р. по 1.01.2004р.  на  державній території УРСР, головної юридичної особи публічного права з назвою держави – унітарна Республіка України, у спосіб, і  особою засновника, встановлений  Конституцією України, прийнятої  28.06.1996р. та місцем і органом її державної реєстрації, встановлений ЦК України, прийнятим 13.01.2003р. та  Декларацією  «Про державний суверенітет» Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р., яка є основою  нової Конституції України та її законів;
        5) Письмові докази створення в період з 24.08.1991р. по 1.01.2004р. юридичної особи публічного права Української Радянської Соціалістичної Республіки з назвою Верховна Рада України,  у спосіб, і  особою засновника, встановлених Конституцією УРСР, та місцем і органом її державної реєстрації, встановлений ЦК УРСР та  Декларацією «Про державний суверенітет» Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р., яка є основою  нової Конституції України та її законів;.
       6) Письмові докази створення після 1.01.2004р. юридичної особи публічного права унітарної Республіки України з назвою Верховна Рада України,  у спосіб, і  особою засновника, встановлених Конституцією України та місцем і органом її державної реєстрації, встановлений ЦК України, та Декларацією «Про державний суверенітет» Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р., яка є основою  нової Конституції України та її законів;
       8) Письмові докази створення в період з 24.08.1991р. по 1.01.2004р. юридичної особи публічного права Української Радянської Соціалістичної Республіки з назвою Центральна виборча комісія,  у спосіб, і  особою засновника, встановлених Конституцією УРСР, та місцем і органом її державної реєстрації, встановлений ЦК УРСР та  Декларацією «Про державний суверенітет» Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р., яка є основою  нової Конституції України та її законів;
     9) Письмові докази створення після 1.01.2004р. юридичної особи публічного права унітарної Республіки України з назвою  Центральна виборча комісія,  у спосіб, і  особою засновника, встановлених Конституцією України, та місцем і органом її державної реєстрації, встановлений ЦК України та  Декларацією «Про державний суверенітет» Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р., яка є основою  нової Конституції України та її законів
     10) Письмових доказів Верховної Ради УРСР  з  датою  призначення  до  24.08.1991р. та  проведення  датою 24.08.1991р.  виборів  народних депутатів України до Верховної Ради України  1- скликання,  з  кандидатів у народні депутати, громадян  УРСР,  та  за участю  виборців, з  громадян УРСР,  у спосіб, встановлений  Конституцією УРСР та  Декларацією «Про державний суверенітет» Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р., яка є основою  нової Конституції України та її законів.
      11) Письмових доказів Верховної Ради УРСР  з  датою  призначення  та  проведення  в період з 24.08.1991р. по 5.12.1991р. виборів  першого Президента УРСР з  кандидатів громадян  УРСР,  та  за участю  виборців, з  громадян УРСР,  у спосіб, встановлений  Конституцією УРСР та  Декларацією «Про державний суверенітет» Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р., яка є основою  нової Конституції України та її законів.
      12) Письмових доказів Верховної Ради УРСР  з  датою  призначення  та  проведення  в період з 24.08.1991р. по 5.12.1991р. виборів  першого Президента України з  кандидатів громадян  УРСР,  та  за участю  виборців, громадян УРСР,  у спосіб, встановлений  Конституцією УРСР та  Декларацією «Про державний суверенітет» Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р., яка є основою  нової Конституції України та її законів.
      13) Письмові докази створення в період з 24.08.1991р. по 1.01.2004р. юридичної особи публічного права Української Радянської Соціалістичної Республіки з назвою Вища Рада Юстиції,  у спосіб,  і  особою засновника,  встановлених Конституцією УРСР, та місцем і органом її державної реєстрації, встановлений ЦК УРСР та  Декларацією «Про державний суверенітет» Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р., яка є основою  нової Конституції України та її законів;
      14) Письмових доказів  громадянства  суддів Соснівського р-го суду,  встановленого положення Декларації Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р.,  яка є основою  нової Конституції України та її законів;
      15) Письмових доказів  первинних суб»єктів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст у районах, районів у містах з районним поділенням Української Радянської Соціалістичної Республіки , ( - результатів місцевих референдумів ), з доказами   їх  перетворення   в період  з 24.08.1991р. по 28.06.1996р. у первинні суб»єти місцевого самоврядування сіл, селищ, міст у районах, районів у містах з районним поділенням самостійної української держави – Україна,  у спосіб, встановлений  положеннями  Конституції УРСР  та  Декларацію Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р.,  яка є основою  нової Конституції України та її законів;
       16) Письмових доказів  первинних суб»єктів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст у районах, районів у містах самостійної української держави – Україна, ( - результатів місцевих референдумів )  про їх  перетворення  в період з 28.06.1996р. по 1.01.2004р. у первинні суб»єти місцевого самоврядування сіл, селищ, міст у районах, районів у містах з районним поділенням  унітарної Республіки України, у спосіб встановлений  положеннями Конституції України  та  Декларації  Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р.,  яка є основою  нової Конституції України та її законів;

        З оглядом  на вищевказаний  перелік письмових доказів, визначений  для  доказування  не легітимності  Соснівського  р-го суду,  його судових органів та його суддів, окремо  треба відзначити,  саму відсутність правових підстав,  створити  в період  з 24.08.1991р. по 5.12.1991р.,  у відсутність  на державній території УРСР  громадян України,  тим більше у спосіб, встановлений ЦК УРСР, юридичну особу публічного права  Української Радянської Соціалістичною Республікою з назвою  «Верховна  Рада України», 24.08.1991р. скликання».
       Перешкодою цьому  є  положення  підрозділу 1 та 2 Розділу ІІІ « Державна влада» та розділу V «Територіальне верховенство» Декларації Верховної Ради УРСР «Про державний суверенітет» від 16.07.1990р., положення  розділу 1 ст.28 «Утворення юридичних осіб» ЦК УРСР,  та  відсутність  Указу Президента УРСР,  посада якого на державній території УРСР,  виникла датою 5.07.1991р.  згідно  змін до Конституції УРСР, внесених  на підставі Закону УРСР «Про заснування посади Президента  УРСР»  № 1293 – ХІІ  від 5.07.1991р., та Закону УРСР «Про порядок введення в дію  Закону Української РСР «Про вибори Президента Української РСР» № 1298 – ХІІ від 5.07.1991р., опублікованого в Відомостях  Верховної Ради УРСР (ВВР)1991,№33,ст.449.
       Останнім  пояснюється  чому антидержавна таємна організація з назвою «Верховна рада України, 24.08.1991р. скликання»,  не має письмових доказів її створення до 1.01.2004 року юридичною особою публічного права Української Радянської Соціалістичної Республіки .
       Тим більше не має  письмових доказів існування  самої особи  її засновника ,    встановленого  положеннями  Конституції УРСР та ЦК УРСР.
       Саме відсутністю таких письмових доказів,  сьогодні  повністю доводиться за яких «обставин»  на державній території  УРСР  в період  з 24.08.1991р. по 1.01.2004 роки  у місті Києві з районним поділенням, «утворились»  державні органи  виконавчої, законодавчої та судової влади з  приставкою  - Україна ( - «самостійної української держави – України») , з наступними  назвами, а саме :
       1)Верховний суд України; 2) Конституційний суд України; 3) Вищий адміністративний суд України; 4) Вища рада юстиції; 5) Національний банк України; 6) Вищий господарський суд України; 7) Фонд державного майна України; 8) Центральна виборча комісія; 9) Генеральна прокуратура України; 10) Міністерство юстиції України; 11) Кабінет міністрів України; 12) Міністерство внутрішніх справ України; 13) Служба безпеки України; 14) Податкова адміністрація України,15) Національний банк України.
        Тим більше  у  відсутність  письмових  доказів  їх  створення,  юридичними особами публічного  права  Української Радянської Соціалістичної Республіки  до  1.01.2004р., згідно положень ЦК УРСР  та   у відсутність   письмових  доказів,  осіб  їх засновників,  встановлених  положеннями  ЦК УРСР  та Конституції  УРСР. 
        Дослідженням   незаконного  стану  існування  у місті Києві з районним поділенням вищевказаних державних органів  виконавчої,   законодавчої та судової  влади,  з  приставкою  - Україна,  як  виявилось,  було  викликано  обставинами  незаконного  існування  на державній території УРСР  в період  24.08.1991р. по 25.01.2011р.    трьох  різних Конституцій (???), а саме,
       - 1) Конституції УРСР, 2) Конституції ( унітарної Республіки) України від 28.06.1996р. та ще однієї -  таємної  Конституції «самостійної української держави – України» від  24.08.1991р. (???).
        Документальним підтвердженням  її  фізичного  існування,   є  фотознімок  в газеті  Кабінету Міністрів України «Урядовий кур»єр»  № 38-39 (43-44) за грудень 1991р.),  на якому голова  Верховної Ради України  Кравчук Л.М.,  датою 5.12.1991р.  складає  присягу,  як  обраний  «Президент України», (???) ( а  не як  обраний  Президент УРСР).
- Вищевказаний  доказ  привернув увагу  саме  тим фактом,  що голова Верховної
Ради «України», будучі  громадянином УРСР,  складає присягу,  замість  примірника  Конституції  УРСР, передбаченого положеннями розділу 3 ст.4 Закону УРСР «Про Президента Української УРСР» № 1295 від  5.07.1991р., який діяв на той час,   навпаки,  на  примірнику Конституції «України» (???).
       Тобто, вищевказаним фотознімком  викрилось що громадянин УРСР  Кравчук Л.М. є безпосереднім  учасником антидержавної  таємної  організації  з назвою «Верховна Рада України, 24.08.1991р. скликання»,  саме тієї ,  від  імені якої датою 24.08.1991р. було  виготовлено  не тільки  незаконний  АКТ проголошення незалежності України,  ( замість незалежності УРСР) з допискою – « та створення самостійної української держави – Україна», а і примірник вищевказаної  її  незаконної  Конституції України. 
       Тому факти  підроблення основного закону УРСР, на основний закон іншої держави з назвою - Україна, та  причетності  особи громадянина  УРСР  Кравчука Л.М., до створення антидержавної таємної організації з назвою «Верховна Рада України, 24.08.1991р. скликання», є очевидні, та сьогодні  повністю підтверджується  тим  незаперечним  фактом,  згідно якого  Конституція УРСР,  після 24.08.1991р.  проіснувала  аж до дати 28.06.1996р. -  до дати прийняття  нової Конституції ( вже унітарної Республіки) України.
        Також ще одним доказом  державної зради Голови Верховної Ради УРСР  Кравчука Л.М., та його безпосередньої  участі в антидержавній таємній організації з назвою «Верховна Рада України 24.08.1991р. скликання», є самі положення  розділу 3  ст. 4 Закону УРСР «Про Президента Української УРСР» № 1295 від  5.07.1991р., введеного в дію Постановою ВР УРСР № 1296 від 5.07.1991р:
        Витяг № 18  з положень розділу 3  ст. 4 Закону УРСР «Про Президента Української УРСР» № 1295 від  5.07.1991р., введеного в дію Постановою ВР УРСР № 1296 від 5.07.1991р:
       - « Президент Української РСР приносить присягу в урочистій обстановці на засіданні Верховної Ради Української РСР , тримаючи Конституцію Української РСР.»
                                                                  ---
      Дослідженням вищенаведених фактів державної зради Голови Верховної Ради УРСР Кравчука Л.М.,  викрилось, що  члени антидержавної таємної  організації  з  назвою  «Верховна Рада України, 24.08.1991р. скликання»,  ні  за яких  обставин  не могли  допустити  на  державній території  УРСР,  після  24.08.1991р.  виборів  саме  Президента УРСР.
       Обставинами  саме  таких  дій  членів антидержавної таємної  організації  з  назвою  «Верховна Рада України, 24.08.1991р. скликання», була сама Декларація Верховної Ради УРСР «Про державний суверенітет України»  від 16.07.1991р., яка  основою нової Конституції України та її нових законів.
      -  Саме її положеннями, передбачалось  створення  тільки  національної держави   одного народу  української нації,   тому  останнє   передбачало висунення   на посаду  Президента УРСР,   кандидатів  тільки  таких   громадян  УРСР,  які  за  походженням  повинні  бути   вихідцями  тільки  з  народу  української  нації.
     Саме  за  цих обставин,  та  у відсутність доказів  належності до народу української нації, Голова Президії Верховної Ради УРСР  Кравчук  Л.М.,  датою  24.08.1991р.,  шляхом державної зради,  таємно  та  свідомо  відмовився  від громадянства УРСР,  не зважаючи,   що  останнім   втрачав  посаду Голови  Президії Верховної Ради УРСР,  та  одразу  підлягав притягненню до кримінальної відповідальності, встановленої КК УРСР,  в умовах надзвичайного стану,  незаконно  проголосив сам  себе  громадянином «України» – громадянином  неіснуючої  на державній  території  УРСР  самостійної  української держави – Україна,  з  таємними  намірами,  датою  5.12.1991р., у відсутність  призначення виборів Президента УРСР,  щоб раптово ( - незаконно), та  самого себе  проголосити Президентом  неіснуючої   держави «України».
      Окремо треба відзначити, що слово Україна , так само як  і слова  народні депутати політичної партії,  не  мають  юридичного значення.
      Останнє доводиться саме  тим фактом,  згідно якого слово  «Україна»  є  словом скороченням  самої  назви держави -  Українська  Радянська Соціалістична  Республіка,  згідно  Закону УРСР «Про застосування  слів  скорочень  назви   УРСР»
       Для  здійснення свого незаконного  плану  Голова Президії Верховної Ради УРСР Кравчук Л.М., після дати 9.10.1991р.,  таємно  особисто  підробив  текст Закону УРСР  «Про вибори президента УРСР» № 1297 від 5.07.1991р.,  на текст  вже  Закону УРСР  «Про вибори президента України»  № 1297 від 5.07.1991р.,  та  особисто його засвідчив, заднім числом,  під  тим же номером  та  датою  первинної  його  державної реєстрації.
       Останнє  документально  підтверджується  шляхом порівняння наступних положень законів, а саме:
       1) положень ст.11 Закону УРСР  «Про Президента Української Радянської Соціалістичної Республіки»  від 5.07.1991р.  № 1295 – ХІІ;
       2) останніх положень ст.20 «Рішення щодо організації виборів»  Закону УРСР «Про вибори Президента Української РСР» від 5.07.1991р. № 1297-ХІІ ;
      3)  останніх положень ст.45  «Посвідчення про обрання Президентом України»  Закону УРСР «Про вибори Президента України» від 5.07.1991р. № 1297-ХІІ;
      4) положень розділу 1  Постанови  Верховної Ради УРСР «Про порядок  введення в дію Закону Української РСР «Про вибори Президента Української РСР» № 1298 – ХІІ  від 5.07.1991р.
        Витяг № 19  з останніх  положень ст.11 Закону УРСР  «Про Президента Української Радянської Соціалістичної Республіки»  від 5.07.1991р.  № 1295 – ХІІ:
     - «  ст. 11 « Порядок фінансування та матеріально-технічного забезпечення державної діяльності Президента Української РСР визначається законодавством Української РСР .
                                                       
                    Голова Верховної Ради Української РСР               Л.Кравчук
                   м. Київ,  5 липня 1991 року
                   № 1295-ХІІ   «                                                 
                                                               ---
       Витяг № 20 з останніх положень ст.20 «Рішення щодо організації виборів»  Закону УРСР «Про вибори Президента Української РСР» від 5.07.1991р. № 1297-ХІІ
- « Рішення щодо організації проведення виборів Президента Української РСР приймається Президією Верховної Ради Української РСР

     Голова Верховної Ради Української РСР                          Л.Крачук
      м. Київ 5 липня 1991року    № 1297- ХІІ»
                                                                   ---
       Витяг № 21 з останніх положень ст.45  «Посвідчення про обрання Президентом України»  Закону УРСР «Про вибори Президента України» від 5.07.1991р. № 1297-ХІІ
      - « Про обрання кандидата Президентом України Центральна виборча комісія видає обраній особі посвідчення»
 
     Голова Верховної Ради Української РСР                            Л.Крачук
      м. Київ 5 липня 1991року
     № 1297- ХІІ»

       Витяг № 22 з  розділу 1  Постанови  Верховної Ради УРСР «Про порядок  введення в дію Закону Української РСР «Про вибори Президента Української РСР» № 1298 – ХІІ  від 5.07.1991р:
          - «   ПОСТАНОВА
         Верховної Ради Української РСР
      «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про вибори Президента Української РСР»
     ( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР) , 1991,№ 33 , ст.449)
     Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки 
    п о с т а н о в л я є:
    1. Ввести в дію Закон Української РСР «Про вибори Президента Української РСР» ( 1297-12 ) з моменту його прийняття.
       
                       Голова Верховної Ради Української РСР               Л.Кравчук
                       м. Київ,  5 липня 1991 року
                      № 1298-ХІІ                                                     
                                                                     ---           
        Вищенаведеним повністю підтверджується відсутність легітимності  у всіх Президентів «України»,  та народних  депутатів  «України»  від політичних партій, періоду  з 24.08.1991р. по 1.12.2011р.
         Вищенаведеним повністю доводиться  відсутність  правоздатності та дієздатності Соснівського р-ного суду, як юридичної особи публічного права, жодної з держав встановлених Конституцією УРСР або Конституцією ( унітарної Республіки) України.
         Вищенаведеним повністю підтверджується відсутність  легітимності  у  Соснівсь-кого р-ного суду, тим більше відсутність легітимності  його судових органів та   легітимності у його суддів – громадян  неіснуючої держави Україна.
         Для підтвердженням вищенаведених фактів та їх  звільнення  від доказування в суді  звернемось до положень  Декларації Верховної Ради УРСР  «Про державний суверенітет України» від 16.07.1991р.
          Витяг № 23  з 1-го речення розділу 1 «Самовизначення української нації» Декларації Верховної Ради УРСР «Про державний суверенітет України » від 16.07.1990р.:
        - « Українська РСР як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід»ємного права  на самовизначення»
                                                             ---       
       Витяг № 24   з 2-го речення розділу 1 «Самовизначення української нації» Декларації Верховної Ради УРСР «Про державний суверенітет України » від 16.07.1990р.:
        - « Українська РСР здійснює захист і охорону національної державності  українського народу»
                                                               ---
      Витяг № 25  з  3-го речення розділу 1 «Самовизначення української нації» Декларації Верховної Ради УРСР «Про державний суверенітет України » від 16.07.1990р.:
       - « Будь-які насильницькі дії проти національної державності України з боку політичних партій , громадських організацій , інших угрупувань чи окремих осіб переслідуються законом»
                                                               ---
       Витяг № 26  з розділу  11 стор.3  Декларації Верховної Ради УРСР «Про державний суверенітет України» № 55-ХІІ від 16.07.1991р:
- « Декларація є основою для нової Конституції , законів України, і визначає
позиції Республіки при укладенні міжнародних угод.
                                                                ---
        Фактом  повної  доведеності  обставин  підроблення Закону Української РСР «Про вибори Президента УРСР» № 1297 від 5.07.1991р.,  на   текст  Закону Верховної Ради УРСР «Про вибори Президента України»  № 1297 від 5.07.1991р., викривається,  що сьогодні,  саме  на  державній території  УРСР,  до  цього часу   не існує  легітимної  посади   Президента України,  легітимних  суддів Соснівського р-го суду  та  легітимних    народних  депутатів України,  від  політичних партій.
        Останнє ще раз  підтверджується  відсутністю  в природі  письмових доказів Верховної Ради УРСР  та  Президента УРСР  про  припинення  на державній території УРСР  не тільки  Верховної Ради УРСР  а  і  головної юридичної особи публічного права  з назвою  - Українська  Радянська  Соціалістична Республіка.
       Вищенаведеним  ще раз підтверджується  не легітимність  на державній території УРСР  всіх  до одного  центральних  державних органів виконавчої, законодавчої та су-дової влади   унітарної Республіки України,  а тим більше,  «самостійної  української  держави – Україна».
       Крім того  не легітимність  останніх,   ще  раз  підтверджується незаконними  Свідоцтвами про їх  державну реєстрацію юридичними особами,  виготовленими  від  імені  виконавчого   комітету  Київського міської Ради,   -  міста, як  і місто  Черкаси  з  районним поділенням  на  райони,  створені  ще  Указами Президії Верховної Ради УРСР,   самостійними   національними   адміністративними  одиницями.
       Вищенаведеним  у  останньому,   повністю доводиться  не легітимність  всіх до одного    належних   їм   нормативних  та  законодавчих  актів,  періоду  24.08.1991р.   та  по  цей час,  у тому  числі  і  з  посадових  призначень  в  органах державної виконавчої, законодавчої  та судової влади  самостійної  української держави – Україна,  на найвищі  державні посади,  а саме:
     1) Президента України;
     2) Голів та суддів Конституційного  суду  України,  Верховного суду України, обласних апеляційних судів,  вищих  спеціалізованих судів,  міських  та  місцевих загальних  судів,  міських окружних   адміністративних  судів  та  обласних  господарських  судів;
     3) Генерального прокурора України, та обласних, міських та районних прокурорів;
     4) Голови  та членів Центральної виборчої комісії;
     5) Голови Кабінету міністрів України  та міністрів  кабінету міністрів  України;
     6) Голови Верховної Ради України, та народних депутатів України, всіх скликань періоду з 24.08.1991р. по 1.02.2012р.;
     7) Голови  Державного фонду майна України;
     8) Голови Національного банку України;
     9) Міністра внутрішніх справ України;
     10) Голови Служби Безпеки України;
     11) Міністра Збройних сил України;
     12) Голови Державної податкової адміністрації  України.
      А з оглядом на положення Розділу ІV «Громадянство Української РСР» та  на  відсутність в природі письмових доказів  припинення юридичної особи публічного права з назвою – Верховна Рада УРСР та  головної юридичної особи публічного права з назвою держави – Українська Радянська Соціалістична Республіка,  все  вищенаведене,  в частині  призначення  Президента України, народних депутатів (України) від політичних партій,  а тим більше, призначення  ними   суддів  Соснівського р-го суду, тим більше з громадян УРСР,   що є  взагалі  не можливим, що найменше є  сплановане  захоплення  державної  влади УРСР  та  державною зрадою,  згідно положень  КК УРСР.
        Останнє  повністю підтверджується положеннями 1-ї та 3-ї частини підрозділу 8 Розділу VІ  «Економічна самостійність» Декларації ВР УРСР № 55-ХІІ від 16.07.1990р. «Про державний суверенітет України».
        Витяг № 27 з положень підрозділу 8 Розділу VІ  «Економічна самостійність» Декларації ВР УРСР № 55-ХІІ від 16.07.1990р. «Про державний суверенітет України»:   
           - « Українська РСР самостійно створює банкову ( включаючи зовнішньоекономічний банк), цінову , фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет, а при необхідності впроваджує свою грошову  одиницю» 
                                                                    ---
        Витяг № 28 з положень підрозділу 9 Розділу VІ  «Економічна самостійність» Декларації ВР УРСР № 55-ХІІ від 16.07.1990р. «Про державний суверенітет України»:
         - «   Вищою кредитною установою Української  РСР є національний Банк України , підзвітний Верховній Раді Української РСР.»
                                                                     ---
   
         Вищенаведеним у останньому  повністю  доводиться,  що положеннями Декларації ВР УРСР № 55-ХІІ від 16.07.1990р. «Про державний суверенітет України», яка  є основою нової Конституції України та її нових законів, передбачався державний бюджет тільки Української Радянської Соціалістичної Республіки,  тим більше  складений  тільки  з  її   грошової   одиниці.
         Останнім  повністю  доводиться,   що  Соснівський р-й суд , його судові органи  та  самі  його  судді,    є   більше  ніж  незаконні  в  Придніпровському р-ні   міста Черкаси, так як жодними своїми  ознаками,  так само як  і  виконавчий  комітет  Черкаської  міської ради, не відносяться до бюджетної системи  Української Радянської Соціалісти-чної Республіки,  яка  забезпечується  належною тільки  їй  грошовою одиницею,  забезпеченої  золотим  запасом УРСР.
         Останнім повністю доводиться  що незаконне існування  Соснівського р-го суду та його суддів  в Придніпровському р-ні міста Черкаси з районним поділенням,  та  незаконне існування Черкаської міської ради в Соснівському р-ні  міста Черкаси з районним поділенням,  сьогодні,  за доведеністю,   є   результатом  закінченого  злочину,         
       1)450-ти  членів  антидержавної таємної організації  з назвою  «Верховна рада
України» 24.08.1991р. кликання»;2) незаконних «міських депутатів» «Черкаської міської ради» від політичних партій, та міського Черкаського голови;  3) незаконних  «народних депутатів»  від  політичних партій; та  незаконно створених  ними, 4) незаконних  суддів Соснівського р-го суду;
         встановлений  положеннями ст.157 «Перешкоджання виборчого права» та ст.109 «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та  ст.111 «Державна зрада» КК України.
        Більше того вищевказаний злочин у  суддів  Соснівського р-го суду,  сьогодні повністю доводиться  не тільки  положеннями  підрозділу 3 Розділу ІІ «Народовладдя « Декларації «Про державний суверенітет України» від 16.07.1991р. № 55-ХІІ, ст.37 Конституції України, та  Рішенням  Конституційного суду України від 30.009.2010р., 
        а і положеннями Постанови Верховної Ради України «Про департизацію державних органів , установ та організацій»  № 1429- ХІІ від 24 серпня 1991р. (???).
        Витяг № 29 з положень підрозділу 3 Розділу ІІ «Народовладдя « Декларації «Про державний суверенітет України» від 16.07.1991р. № 55-ХІІ :   
           - « Від імені сього народу може виступати виключно Верховна Рада УРСР. Жодна політична , громадська організація , інше угрупування чи окрема особа не можуть виступати від імені всього народу України»
                                                                      ---
        Витяг № 30 положень п.1 та п. 2 Постанови Верховної Ради України «Про департизацію державних органів , установ та організацій»  № 1429- ХІІ від 24 серпня 1991р. :       
        - «                                             ПОСТАНОВА
                                              ВЕРХОНОЇ  РАДИ УКРАЇНИ
                     «Про департизацію державних органів, установ та організацій»
                                     Верховна Рада України    п о с т а н о в л я є :
1. Припинити діяльність організацій політичних партій в усіх державних
органах влади та управління , правоохоронних органах , установах радіо і телебачення , інших державних органах і організаціях.
2. Співробітники органів прокуратури , Міністерства вну торішніх справ ,
Комітету державної безпеки України зобов»язані припинити своє членство в будь-якій політичній партії чи русі. Особи , які не виконують цієї вимоги , підлягають звільненню з зазначених органів протягом десяти днів з дня прийняття даної Постанови.
     Голова Верховної Ради України                                     Л. Кравчук
    м.Київ, 24 серпня 1991 року  № 1429-ХХІІ  (???)
                                                             ---
Вищенаведеним повністю доводиться, закінчений злочин  «суддів» антидержавної
таємної  організації  з назвою «Соснівський  р-й суд», встановлений  ст. 396 «Прихову-вання злочину», ст.109 «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та  ст.111 «Державна зрада» КК України,
         пов»язаний  з свідомим  приховуванням,  протягом 20 років,    п»яти  епізодів  закінченого злочину народних депутатів незаконних політичних партій, -  членів  антидержавної таємної  організації  з назвою «Верховна Рада України, 24.08.1991р скликання   та   незаконних,  нелегітимних  Президентів України, а саме:
     1. встановлений  ст.109 «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та  ст.111 «Державна зрада» КК України, в результаті якого, датою 24.08.1991р., 
         вперше було  захоплено приміщення Верховної Ради УРСР з метою  повалення Української Радянської Соціалістичної Республіки,  шляхом створення  450 майбутніх  народних депутатів політичних партій.
     2. встановлений ст.109 «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та  ст.111 «Державна зрада» КК України, в результаті якого,  датою 26.03.2002р., у відсутність проведення мажоритарних виборів, встановлених ст. 38 Конституції України, 
         вдруге  було  захоплено  приміщення Верховної Ради УРСР,  з метою створення  тільки 450  народних депутатів  політичних партій.
     3. встановлений ст.109 «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та  ст.111 «Державна зрада» КК України,  в результаті якого, датою 26.03.2006р., у відсутність проведення мажоритарних виборів,  встановлених ст. 38 Конституції України,
      втретє   було  захоплено приміщення Верховної Ради УРСР,  з метою створення  тільки 450  народних депутатів  політичних партій.     
    4. встановлений ст.109 «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та  ст.111 «Державна зрада» КК України, в результаті якого, датою 18.09.2008р., у відсутність проведення позачергових мажоритарних виборів,  встановлених ст. 38 Конституції України,
      в четверте  було  захоплено приміщення Верховної Ради УРСР,  з метою створення  тільки 450  народних депутатів  політичних партій.
     5. встановлений ст.109 «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та  ст.111 «Державна зрада» КК України,  в результаті якого,  датою  26.03.2010р., у відсутність проведення чергових мажоритарних виборів, встановлених ст. 38 Конституції України, 
      в п»яте  було  захоплено приміщення Верховної Ради УРСР,  з  метою створення  тільки 450  народних депутатів  політичних партій.

     Вищенаведеним  доводиться   достатність  підстав  для  введення  надзвичайного стану  в межах національних адміністративних одиниць УРСР ( України) , у тому числі в Соснівському та Придніпровському р-ні  міста Черкаси з районним поділенням,
       з  оглядом,  тільки  на    п»ять  вищевказаних  епізодів,  закінченого  злочину,  окре-мого кола громадян УРСР,  направленого припинити  Українську Радянську Соціалістичну Республіку,  національну державність  громадян УРСР  української  нації ,  її  невід»ємне право самостійно  володіти своєю національною  державою, її  національним бюджетом, своєю  національною  скарбницею та  належним  національним  багатством. 
      І останнє.
      Витяг № 31 з положень підрозділу 4 Розділу ІІІ   «Державна влада»  Декларації ВР УРСР № 55-ХІІ від 16.07.1990р. «Про державний суверенітет України»:   
           - « Найвищий нагляд за точним і однаковим виконанням законів здійснюється Генеральним прокурором Української РСР , який призначається Верховною Радою Української РСР , відповідальний перед нею і тільки їй підзвітний.»
                                                                    ---
      Крім того підчас розгляду цього адміністративного позову є необхідність,   встановити куди ж  подівся  сам  Генеральний прокурор Української РСР.
      Саме за відсутність  останнього  протягом 20 років, -  його бездіяльністю  та державною зрадою,  з  52 – х  мільйонів громадян  УРСР української нації,  на дату  24.08.1991р.,  в наслідок незаконної діяльності антидержавної таємної  організації  з назвою «Верховна Рада України, 24.08.1991р скликання»,  та   її  незаконних суддів,  у тому числі  і  Соснівського р-го суду міста Черкаси з районним поділенням,  на державній території УРСР,  сьогодні залишилось  вже   42  мільйони громадян УРСР  української нації,  не зважаючи,   на відсутність  3-ї  світової  війни.
        Документальним підтвердженням  саме такої діяльності антидержавної таємної  організації  з назвою «Верховна Рада України, 24.08.1991р скликання», є наступне:
        Витяг № 32 з розділу 2 Звернення антидержавної таємної  організації  з назвою «Верховна Рада України, 24.08.1991р скликання», не до громадян УРСР а до громадян «України»,  всіх національностей (???):   
           - « Відтепер наша республіка (???) – незалежна демократична держава. На її території проживає більше як 110 національностей , серед яких росіяни, євреї, білоруси , молдавани, поляки , болгари, угорці, кримські татари, румуни , греки , гагаузи та інші ( - українців взагалі не має ) . Разом українцями вони ( а не українці) становлять п»яти десятидвохмільонний  народ  України»
                                                           ---
Вищенаведеним у останньому повністю доводиться,   що  саме  за яких обставин,   у
нових  громадянських  паспортах України, виявилась відсутньою графа національність.
          Саме останнім фактом сьогодні звільняється від доказування, що датою 24.08.1991 року, на державній території  Української Радянської Соціалістичної Республіки, з метою  не допустити  існування національної держави народу української нації, з назвою Українська  Радянська Соціалістична Республіка,  встановленої  положеннями Декларації  Верховної Ради УРСР «Про державний суверенітет України» від 16.07.1991р., яка  є основою нової Конституції та нових законів України,  під гаслами  створення   незалежної  самостійної української держави - Україна,  відбувся державний заколот   окремого  кола   впливових  народних депутатів  УРСР,  вихідців з певних національних меншин,  направлений, штучним шляхом, зменшити численність народу української нації, -  під виглядом « будівництва, в умовах перехідного періоду, саме для нього, його  національної держави».
        Головною метою вищевказаного заколоту було любою ціною створити,
        1)   власну  державу - Україну,  - належну тільки  росіянам, євреям, білорусам , молдаванам, полякам , болгарам, угорцям, кримським  татарам,  румунам , грекам , гагаузам», -  без самих українців;
        2)  її власну економіку, -  належну  тільки  окремим національним  меншинам.
        3)  частину  золотого  запасу  УРСР,  який  зберігався  на державній території УРСР,  - яким  забезпечувались  поточні  соціальні гарантії  корінному  народу української нації та його  економічна стабільність;
        Вищенаведені факти  підтверджуються ще раз  Постановою Президії Верховної Ради вже  України « Про Звернення Президії Верховної Ради  України до громадян України всіх національностей»  від 26.08.1991р. № 1442- ХІІ.
        В результаті державного заколоту, лідерів  певних національних меншин громадян УРСР,  відбулось таємне захоплення,
        1) приміщення  законодавчого органу УРСР – Верховної  Ради УРСР, яке є національною власністю народу української нації;
        2)  приміщення  Національного банку України, яке є національною власністю народу української нації;
        3) частини  золотого  запасу  УРСР,  на державній території УРСР, яке є національною власністю народу української нації, яким  забезпечувались  поточні  соціальні гарантії   народу  української нації;
        4) казначейські білети СРСР, забезпечені золотом СРСР, належні народу української нації;
        5)  національна  скарбниця  народу української нації;

          За  існування саме  таких  вищенаведених  письмових доказів  відкритого  посягання на національну державність народу української нації, станом які звільняються  від доказування в суді,  сьогодні,   вже   є  всі  законні  підстави,  у відсутність Генерального прокурора УРСР,  та  за  відсутність народних суддів УРСР, для повної мобілізації  на державній території УРСР офіцерів запасу СРСР та УРСР з метою  створення,   в межах національних адміністративних одиниць  сіл, селищ,  міст в районах та  у районах міст з районним поділенням УРСР (України),  надзвичайних комітетів  їх територіальних громад  української  нації,  щоб  останнім  привести в  дію  вищу  міру   національного  захисту  народу української нації всім  «народним  депутатам»  політичних партій, членам антидержавної таємної організації  з  назвою «Верховна рада України»  та   всім міським  депутатам  політичних партій  міських Рад  всіх міст з  районним поділенням  УРСР (України).     
          На підставі вищевикладеного, керуючись п.1 ст.17, ст.18, ст.19, п.1 ст.117 ”Забезпечення адміністративного позову”, п.1 ст.72 «Підстави для звільнення від доказування» та п.1 та 2 ст.166 “Окремі ухвали суду” КАСУ, Постановою  Соснівського районного суду  м. Черкаси від 13 лютого 2007 року,  Ухвалою   Київського  апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2008 року, Ухвалою  ВАСУ від 23.12.2008р. по справі № 2а-4/2007, Постановою Соснівського р-го суду від 10.11.2010р. по справі № 2а-2554/10,   Ухвалою КААС від  12.05.2011р. по справі № 2а-2554/10, Декларацією ВР УРСР «Про державний суверенітет України»  № 55-ХІІ від 16.07.1990р., Рішенням Конституційного суду України від 30.09.2010р., та Постановою Верховної Ради України «Про департизацію державних органів , установ та організацій»  № 1429- ХІІ від 24 серпня 1991р., з  оглядом  на  Звернення  Президії «Верховної Ради України»  від 26.08.1991р. № 1442-ХІІ,
                                                           прошу
                                                    незалежний суд:

    1. Порушити справу з адміністративного провадження.

    2. Визнати  не законною державну реєстрацію  юридичної особи публічного права невідомої держави з назвою – Черкаська  міська  Рада, за юридичною адресою вул. Байди Вишневецького,36, Соснівський р-н у місті Черкаси з районним поділенням, зроблену  за рішенням  виконавчого комітету Черкаської міської ради, за місцем його знаходження, в Соснівському р-ні міста Черкаси.

    3. Визнати не законною державну реєстрацію  юридичної особи публічного права невідомої держави  з  назвою -  Соснівський  р-й суд, за юридичною адресою вул. Гоголя, 316, у Придніпровському р-ні міста Черкаси з районним поділенням, зроблену за рішенням  виконавчого комітету Черкаської міської ради,  за місцем його знаходження в Соснівському р-ні міста Черкаси.

    4. В забезпечення адміністративного позову, приєднати до судових матеріалів його розгляду  письмові докази  юридичної особи невідомої держави з назвою Соснівський р-й суд, встановлені положеннями розділу 3 п.2 ст.81 «Види юридичних осіб» п.3 ст.90 «Найменування юридичної особи», п.4 ст.91 «Цивільна правоздатність юридичної особи», розділу 2 п.1 ст.92 «Цивільна дієздатність юридичної особи» ЦК України, та останніми підтвердити легітимність  самої  юридичної особи з назвою  Соснівський р-й  суд;

    5. В забезпечення адміністративного позову, витребувати  Ухвалою суду  у сторони 2-го відповідача та приєднати до судових матеріалів його розгляду  письмові докази  юридичних осіб невідомої держави з назвами 1) Черкаська міська рада, 2) виконавчий комітет Черкаської міської ради та 3) Черкаської міської територіальної виборчої комісії, встановлені положеннями розділу 3 п.2 ст.81 «Види юридичних осіб» п.3 ст.90 «Найменування юридичної особи», п.4 ст.91 «Цивільна правоздатність юридичної особи», розділу 2 п.1 ст.92 «Цивільна дієздатність юридичної особи» ЦК України,
        для  підтвердження  легітимності   виконавчого комітету Черкаської міської ради,  та Черкаської міської територіальної виборчої комісії а ними, буде встановлено легітимність самої  Черкаської міської ради та  її органів,  у місті Черкаси з районним поділенням;

     6.  В  забезпечення  позову, в частині підтвердження  легітимності судових  органів Соснівського р-го суду,  приєднати до матеріалів розгляду цього позову,   письмові докази,   які  підтверджують  1) громадянство судді Соснівського р-го суду,  якому випаде обов»язок  прийняти  до свого провадження  цей  адміністративний  позов,  2) назву  держави  до  якої   належав  сам  державний  освітній заклад,   яким  було видано   цьому  судді   диплом  про  його  вищу  освіту,  з  кваліфікацією -  юрист, та 3) назву держави  та  її  державного органу,   який  своїм  розпорядчим актом  призначив  особу цього судді  на  посаду судді Соснівського р-го суду.   

      7.   Забезпечити  розгляд адміністративного позову  виключно   складом
суддів  Соснівського р-го суду,  які,   не причетні  до створення сторонам позивачів штучних  перешкод  для  звернення до Соснівського р-го суду, шляхом  заперечення  процесуальних прав позивачів, встановлених Постановою Соснівського р-го суду від 10.11.2010р. по справі № 2а-2554/10 та    Ухвалою КААС від  12.05.2011р. по справі № 2а-2554/10,  та  які, призначались,   на посади суддів,  рішеннями ПВР УРСР.
       
     8. Окремою Ухвалою суду повідомити відповідного прокурора УРСР або унітарної Республіки України /див. розділ 2 ст.2 та розділ 1 ст.5 Конституції України від 26.08.1996р/ , у випадку її створення, про закінчений злочин  екс Голови Верховної Ради України Кравчука Л.М., встановлений  ст.353 «Перевищення влади або службових повноважень», ст.366-2 «Службове підроблення», ст.109 «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та ст. 111 «Державна зрада»  КК України, шляхом замаху на злочин, встановлений ст.396 «Приховування злочину» КК України,
       в епізоді  незаконного виготовлення Постанови Верховної Ради України «Про проведення всеукраїнського референдуму в питанні про проголошення незалежності України» № 1660 –ХІІ від 11.10.1991р.,  шляхом свідомого внесення, до її тексту завідомо недійсних відомостей про Постанови та Рішення Верховної ради України від 24.08.1991р., якої  на вказану дату  не існує в природі.

    9. Окремою Ухвалою суду повідомити відповідного прокурора УРСР або унітарної Республіки України/див. розділ 2 ст.2 та розділ 1 ст.5 Конституції України від 26.08.1996р/, у випадку її створення, про закінчений злочин  екс Голови Президії Верховної УРСР Кравчука Л.М., встановлений  ст.353 «Перевищення влади або службових повноважень», ст.366-2 «Службове підроблення», ст.109 «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та ст. 111 «Державна зрада»  КК України, 
      в епізоді  підроблення  Закону УРСР «Про вибори Президента України» від 5.07.1991р. № 1297 –ХІІ,  в супереч ,
      1) Закону УРСР « Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР» від 5.07.1991р. № 1293-ХІІ;
      2) Закону УРСР «Про Президента Української РСР» від 5.07.1991р № 1295-ХІІ
      3)  Закону УРСР « Про вибори Президента Української РСР» від 5.07.1991р. № 1297 –ХІІ;
      4) Закону УРСР « Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про вибори Президента  Української РСР» від 5.07.1991р. № 1298 –ХІІ;
      та в супереч :
      1) Змінам до Конституції Української РСР ( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР),1991, № 33,ст.445;
      2) Основним положенням Декларації Верховної Ради УРСР від 16.07.1990р. № 55-ХІІ, яка є основою нової Конституції України та нових законів ;

      10. Окремою Ухвалою суду повідомити відповідного прокурора УРСР або унітарної Республіки України/див. розділ 2 ст.2 та розділ 1 ст.5 Конституції України від 26.08.1996р/, у випадку її створення,  про закінчений злочин  екс Голови Президії Верховної УРСР Кравчука Л.М., встановлений  ст.353 «Перевищення влади або службових повноважень», ст.366-2 «Службове підроблення», ст.109 «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та ст. 111 «Державна зрада»  КК України, 
      в епізоді  з захопленням датою 24.08.1991р. приміщення Верховної Ради УРСР,
      шляхом  підроблення  1) Звернення до громадян України всіх національностей, 2) АКТу проголошення незалежності України та 3) Постанови Президії Верховної Ради України « Про Звернення Президії Верховної Ради України  до громадян України всіх національностей  про поновлення  української державності»,
       від імені  неіснуючої  на той час та  ще  до цього часу «Верховної Ради України»,  та  неіснуючих  на той час та  ще  до цього часу - громадян України,   як   у  територіальних  громадах  народу української нації, громадян УРСР  так і у територіальних громадах  національних меншин, громадян УРСР.

      11. Окремою Ухвалою суду, повідомити відповідного прокурора УРСР або унітарної Республіки України/див. розділ 2 ст.2 та розділ 1 ст.5 Конституції України від 26.08.1996р/, у випадку її створення,  про закінчений злочин групи «посадових» осіб  відповідача з назвою «Черкаська міська рада»,  встановлений  ст.353 «Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи», ст.157 «Перешкоджання виборчого права» ст.109 «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та ст. 111 «Державна зрада»  КК України,
        об’єднаних епізодом  незаконного виготовлення протиправного Рішення Черкаської міської ради № 5-226 «Про не утворення районних у місті Черкаси рад» від 19.11.2009р., у відсутність письмових доказів, встановлених законом, про створення  самої  Черкаської міської  ради, у спосіб  встановлений  2-м реченням розділу 1 ст.143 Конституції України.

     12. Окремою Ухвалою суду повідомити відповідного прокурора УРСР  або унітарної Республіки України, у випадку її створення /див. розділ 2 ст.2 та розділ 1 ст.5 Конституції України від 26.08.1996р/, про закінчений злочин групи «посадових осіб»  відповідача  з назвою «Черкаська міська рада»,  встановлений  ст.365 «Перевищення влади та службових повноважень»,  ст.382 «Невиконання судового рішення»,КК України, шляхом  замаху на злочин, встановлений ст.157 «Перешкоджання виборчого права» ст.109 «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та ст. 111 «Державна зрада»  КК України,
       об»єднаних епізодом незаконного виготовлення протиправного Рішення Черкаської міської ради № 5-226 «Про не утворення районних у місті Черкаси рад» від 19.11.2009р., шляхом  невиконання  Постанови Соснівського районного суду  м. Черкаси від 13.02.2007 року,  Ухвали  Київського  апеляційного адміністративного суду від 15.01.2008 року, та Ухвали ВАСУ від 23.12.2008р. по справі № 2а-4/2007, у відсутність письмових доказів, встановлених законом, про створення  Черкаської міської  ради.

      13. Окремою Ухвалою суду, повідомити відповідного прокурора УРСР або унітарної Республіки України /див. розділ 2 ст.2 та розділ 1 ст.5 Конституції України від 26.08.1996р/, у випадку її створення, про закінчений злочин групи «посадових» осіб  виконавчого комітету «Черкаської  міської ради»,  встановлений  ст.353 «Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи», ст.157 «Перешкоджання виборчого права» ст.109 «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та ст. 111 «Державна зрада»  КК України,
        об’єднаних епізодом  незаконного виготовлення, грубим порушенням положень Декларації Верховної Ради УРСР « Про державний суверенітет України» від 16.07.1990р. , Свідоцтва «про держану реєстрацію юридичної особи» невідомо  виду та  держави» з назвою  «Соснівський р-й суд», за юридичною адресою, вул. Гоголя, 316, Придні-провський р-н, у місті Черкаси з районним поділенням,  яка за своїми ознаками  є  антидержавною таємною організацією.

     14. Окремою Ухвалою суду, повідомити відповідного прокурора УРСР або унітарної Республіки України /див. розділ 2 ст.2 та розділ 1 ст.5 Конституції України від 26.08.1996р/, у випадку її створення, про закінчений злочин групи «посадових» осіб  виконавчого комітету «Черкаської  міської ради»,  встановлений  ст.353 «Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи», ст.157 «Перешкоджання виборчого права» ст.109 «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та ст. 111 «Державна зрада»  КК України,
        об’єднаних епізодом  незаконного виготовлення, грубим порушенням положень Декларації Верховної Ради УРСР « Про державний суверенітет України» від 16.07.1990р., Свідоцтва «про держану реєстрацію юридичної особи» невідомо  виду та  держави» з назвою «Черкаська міська рада», за юридичною адресою, вул. Байди Вишневецького, 36 , Соснівський р-н, у місті Черкаси з районним поділенням,  яка за своїми ознаками  є  антидержавною таємною організацією.

     15. Повідомлення суду для сторін позивачів направляти за однією адресою:   18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, 2,кв.169.   

    Голова територіальної громади                                                    Сурай  С.В.
    Придніпровського р-ну
    та представник за довіреністю                                                     
    3-х КСН Соснівського р-ну
    у  місті Черкаси

    Додатки  в копії:

1.Докази сплати держмита в оригіналі.
2. Довіреність територіальної громади Приніпровського р-ну           - 1 арк
3. Витяг з ЄДРПОУ
4. Довіреність КСН № 4 Соснівського р-ну -                                        - 1 арк..
5.Довіреність КСН № 2 Соснівського р-ну                                           - 1 арк.
6.Довіреність КСН № 1 Соснівського р-ну                                           - 1 арк.
7. Рішення Черкаської міської ради № 5-226 «Про не утворення районних у місті     Черкаси рад» від 19.11.2009р.
8. Свідоцтво про державу реєстрацію територіальної громади   Придніпровського р-ну
9. Свідоцтво про державу реєстрацію територіальної громади Соснівського р-ну.
10. Лист УДК у місті Черкаси ГУ ДКУ у Черкаській області  № 1408/19-01-13
      від   01.10.2009р.
11. Лист УДК у місті Черкаси ГУ ДКУ у Черкаській області  № 1306/20-02-20
       від 16.06.2011р.
12. Постанова Соснівського р-го суду від 13.02.2007р. по справі № 2а-4/2007р.
13. Ухвала Київського  апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2008 року.
14. Ухвала ВАСУ від 23.12.2008р. по справі № 2а-4/2007.
15.  Ухвала КААС від 12.05.2011р. по справі № 2а-2554/10.
16. Постанова Соснівського р-го суду від 10.11.2010р. по справі № 2а-2554/10
17. Декларація Верховної Ради УРСР «Про державний суверенітет України» № 55-ХІІ від 16.07.1991р:
18. Постанова ВР УРСР «Про проголошення незалежності» № 1427-ХІІ від 24.08.1991р.
19. АКТ «проголошення незалежності України» Верховної Ради України б/н  від 24.08.1991р.
20. Постанова Верховної Ради України «Про проведення всеукраїнського референдуму в питанні про проголошення незалежності України» від 11.10.1991р. № 1660-ХІІ
21. Закон  УРСР « Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР» від 5.07.1991р. № 1293-ХІІ;
22.Закон УРСР «Про Президента Української РСР» від 5.07.1991р № 1295-ХІІ.
23. Закон УРСР « Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про вибори Президента Української РСР  від 5.07.1991р. № 1297 –ХІІ»  від 5.07.1991р. № 1298-ХІІ .
24. Закон  України « Про вибори Президента  України»   від 5.07.1991р. № 1297 –ХІІ.
25.  3  – Примірника  позовної заяви з  додатками для  відповідачів.

0

14

Королевские страсти .
Наглядный ролик показывающий как работает отдел оппозиции Партии Регионов .
Это ни есть разговоры по сути решения наших бесконечных бед ! Это увод в сторону !!!

0

15

Не все так просто с ответом на этот вопрос. Хома дергает ниточки – это факт. Но за ним стоит…….
Немного истории: Хома лет 15 назад стал депутатом при том на демократических взглядах. Потом сгруппировались вокруг авантюриста и « пройдохи» депутата Головн…, который в то время за откаты скупал помещении ОРСовских магазинов, бытовых точек по дешевке и перепродавал(тот же Кирова31, Менделеева 33 и др). Они затеяли заговор – сместили Бачур…, заняли посты в коммун.службах. Это их дела с ВДО, счетчиками по ВКХ, отвод земли под магазины отд. входы в многоэтажках(незаконные), перевод земель парка, скверов, площадей города в земли запаса и последующий отвод СПД за «вознаграждение», создание зем отдела при исполкоме и фирмочек коммерческих «земельных» и т.д и т.п. Кукловод – это фактически многоголовая коррупционная «ГИДРА»(Головн….-мозговой авантюрист, Х ома – гл.исполнитель, Арц… - бумагосочинитель, Котл…-зем.исполнитель,Чапа…-кормит,поит, угощает и ублаж… и некоторые др.
Буся у них был – куклой!. Своего мнение решения он , если и имел то не более -5%.
Плюс десяток исполнителей – «чего изволите» романов, некоторые депутаты, нач-ки комм.служб и др. Эта ГИДРА верно на вытяжку стоит перед «ПР» вышестоящей, Юрой Б.. – безприкословно решает их вопросы- дерибан зари, земля госказенки, здания и пр. незаконные деяния боле 10. Назначили своего нач-ка «ПР»-города, своего силовика в городе, с тех краев, где в ссылке Головн…(шахтерские края)- у него интересная история: в свое время будучи 1-м зам.головы он от жадности «кинул» нардепа Йо… и Юру Б.. на несколько десятков тысяч в результате нардеп категорически(!!!) настоял на снятии его!
Он на уворованные эти же деньги через месяц, другой купил должность зам обл.администрации по коммуналке, потом его сократили и сослали в Антрац. У него есть недвижимость в Рубежном, ( и строит СТО против чулочки), он частый гость в городе, «ГИДРА» собирается, координирует все вопросы по телефону и управляет городом.
Костик долго сам с собой спорил, метался и ….согласился за небольшие мат. вознаграждения от Юры Б. и «ГИДРЫ» - работать на них, подписывает молча решения и закрывает глаза. Дальнейшее развитие города Рубежное можете спланировать каждый в меру своей фантазии и личного знания этих людей. Перспективы – мрачные!!! ОЧЕНЬ!
источник

0

16

Похоже Буся беспилотник – улетел под Киев, а Костя – бессамолетник(НУ и «шмякнется» он, дай бог не за решетку). А «Хома» шкоды наделал для города лет на -10! Точно! Ловко он обставил (через отпрыска) ремонт «южанской» больницы(обл.диспансер - бюджетные деньги). До сих пор не найдут эти 3 млн. А если приплюсовать – 250 га оренда земли ООО «Логрус К…» за несколько лет -
какие суммы уворованы. А по……! А по…..! Еще больше! В нормальной стране/области/городе
работы следователям хватило бы до пенсии. А у нас: каждый следователь, прокурор, судья рассматривает дело(есть статья в процессуальном кодексе) с учетом «внутрішнього особистого переконання»- на його думку – злочину нема(в залежності від хабара). А ответственности за это – никакой!!! И все они трудятся на свой карман и вышестоящего начальника.(а народ бежит в прокуратуру с заявлениями, фактами, «доказами» помогая этим прокурорским работать на свой карман).
А схема(вышеназванная) рубежанской «коза ностры» - очень похожа на реальную на мой взгляд реальность где-то на 95%.(кстати двое выступающих женщин по отчету Кости очень похожи на подставных Хомы, а он же спит и видит себя мэром) НЕ ДАЙ БОГ!!!
источник

0

17

http://uploads.ru/t/H/N/f/HNfkI.jpg
Обратите внимание на манипуляцию сознанием людей . Пропечатывают в сознании , что нужно зачеркнуть (не думая) и как можно два раза написать "ДА" запутывая сознание .
Текст зачёркнут на самой типографии .
http://uploads.ru/t/6/y/p/6yp9W.jpg
http://uploads.ru/t/f/k/O/fkOqK.jpg

0


Вы здесь » Форум громады г.Рубежное -"ГРААЛЬ"- ГРАжданская АЛЬтернатива » Публичные обращения к органам власти » Государственное преступление и с ним связанное !