Правила інформаційної гігієни
1. 99% з того, що Ви перепощуєте - маячня. Гірше того - це погано сформована пропаганда.
2. 100% того, що повідомляють російські телеканали - також маячня. Але українські телеканали також займаються пропагандою. Просто у російських телеканалів більше грошей і можливостей.
3. Давайте хоча б іноді читати уважно статті. Якщо сайт посилається сам на себе - перед нами дезінформація. Запам'ятайте ці слова: «хунта», «ватники», «бандерівці», «терористи», «фашисти», «колорадм», тощо. Якщо ці терміни всерйоз використовуються у будь-якій статті - перед нами джерело, яке навіть не намагається претендувати на об'єктивність. Чим більше істерики, тим більше брехні. ЗМІ або блоги, які хоч якось намагаються дотримуватися об'єктивності, утримуються від ярликів.
4. Ви бачите страшну картинку або інформацію, яка Вас потрясла? Будьте впевнені - це маячня. І чим більше її сенсаційність, кошмарність і жахливість, тим більше шансів що вона маячня.
5. Урядова або армійська заява без посилання на урядовий сайт або хоча б справжній твіттер - аккаунт політика чи відомства - брехня і провокація. 90% фотографій і роликів, які ходять по ФБ і подаються як інсайд з місця подій, зроблені не там, не тоді і не тими. Кількість ляпів в ЗМІ зашкалює. В інформаційній війні будь-який ролик може мати подвійну дію, на обидві сторони.
6. Не вірте будь-якому названому числу втрат, що перевищує кількість 50 загиблих. В наш час Сталінграду, коли йшли в бій цілі армії немає. Воюють невеликі загони і 50 загиблих для такої війни - величезна цифра. Звичайно, теоретично такі втрати можуть бути, але найчастіше це просто бравурні рапорти, що не мають ніякого відношення до реальності. Та ще й написані за сотні кілометрів від лінії протистояння.
7. Крім ЗМІ є ще очевидці. Якщо ви знайшли цікаву інформацію в соцмережах, то почитайте уважно аккаунт людини. Як давно він створений, про що і як він писав раніше, чи є у Вас спільні знайомі, яка загальна інтонація його публікацій. Якщо там багато істерики, чужих знімків і геополітичних міркувань, то це означає, що все, що він пише, марення і брехня. Але й очевидцям не можна до кінця вірити. По-перше, вони бачать лише свій шматок загальної картини. По-друге, наш мозок влаштований так, що ми схильні доповнювати і навіть замінювати особисті враження чужими.
Якщо очевидець раптом починає майже дослівно повторювати те, що Ви вже читали в інших джерелах, значить, він, швидше за все, цього не бачив. Причому людина може бути цілком щирою, це все можливі спотворення нашої свідомості.
8. Пропонується надзвичайно акуратно ставитися до чуток. Парадокс інформаційної війни полягає в тому, що грізного союзника вигідно не тільки заперечувати, але і частково визнавати.
9. Насправді мало хто розуміє, що там в реальності відбувається. Або майже ніхто.
10. Не намагайтеся читати ЗМІ або блоги, які хоч якось претендують на об'єктивність.
А взагалі пам'ятайте: ми зараз всі знаходимося на межі істерики. Тому що нам усім страшно. У стані істерики ми довірливі і запальні. Ми готові повірити у все, що завгодно.
Рано чи пізно все це пекло скінчиться.