Депутатам «Рубіжанської міської ради»
сьомого скликання
пл.Леніна, буд.2, м.Рубіжне 93000
КОНСТИТУЦІЙНА ВИМОГА
Що до виконання вимог основного закону-Конституції України, до виконання конституційного обов'язку оформлення і реєстрації права власності українського народу на об'єкти власності - національне багатство України, зокрема комунального майна територіальної громади міста Рубіжного Луганської області, на момент 24.10.1990 року, право на яке закріплено ст.13,142,143 Конституції України, і невиконання якого вже призвело до втрати національного багатства , національної економіки і як наслідок НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ, до виникнення проявів сепаратизму та проведення антитерористичної операції порівняною з війною.
До дати 13.07.1996 року вступу в законну дію Конституції України державною власністю було :
1.)за Декларацією про державний суверенітет України №55 ,яка прийнята 16 липня 1990 року та вступила в законну силу 31.07.90 року і яка є основою для нової Конституції розділом VI. ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ було встановлено ,що народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України : землею, її надрами , повітряним простором , водними та іншими природними ресурсами , які знаходяться в межах території Української РСР, природними ресурсами її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, всім економічним і науково-технічним потенціалом, що створений на території України і , що національне багатство УРСР є матеріальною основою суверенітету Республіки і використовуються з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.
2) за ст. 10 та 11глави 2 "Економічна система" Конституції УРСР основу економічної системи України становила соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) , спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності.
У виключній власності держави було : земля, її надра, води, ліси, основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави, майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.
З 28.10.90 року вступили в законну силу норми пункту 9 ЗАКОНУ Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР №404 від 24 жовтня 1990 року ,якими було припинено дію глави 2 "Економічна система" Конституції УРСР до прийняття нової Конституції Української РСР".
За нормами ст.170 розділу X. Дія Конституції і порядок її зміни Конституції УРСР закони та інші акти державних органів України повинні видаватись на основі і відповідно до цієї Конституції і так як норми ст.10 та 11 глави 2 "Економічна система" Конституції УРСР про державну ( загальнонародну ) власність національне багатство України з дати 28.10.1990 року було зупинено норми ст.34 та 35 Закон України “Про власність “від 7 лютого 1991 року N 697 не могли вступити з дати 24.04.91 року про :
- загальнодержавна (республіканська ) власність , що складалось із : землі майна, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.
- об'єкти права комунальної власності, якого є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.,у комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб'єктами права власності.
Таким чином відповідно до попереднього законодавства УРСР до 13.07.1996 року власником національного багатства державної (загальнонародної) власності була держава Українська РСР на :
- національне багатство України , що обліковувалось у регіональних відділеннях та представництвах Фонду державного майна України ,основними завданнями,якого є захист майнових прав України на її території та діяльність якого підпорядкована та підзвітна Верховній раді України датою 13.07.1996 року за п.2 та 4 за Постановою Верховної ради України “Про Тимчасове положення про Фонд державного майна України м. Київ” від 7 липня 1992 року N 2558 ;
- підприємства (об'єднання), організацій, установи, об'єкти виробничої і соціальної інфраструктури, які є комунальною власністю суб'єктами права власності на яке були адміністративно-територіальні одиниці в особі сільських, селищних, міських, районних, обласних Рад народних депутатів .
Отже з дати 13.07.1996 року вступив в законну силу нового засновницького договору ( статуту ) держави Україна - Конституція України за якою 46 мільйонів громадян України всіх національностей , власники національного багатства України народ України домовились , що національне багатство УРСР за нормами ст.10 та 11 глави 2 "Економічна система" Конституції УРСР та розділом VI. ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ Декларації про державний суверенітет України з дати 13.07.1996 року вступу в законну силу ст.13 ,ст.14 та 142 і 143 Конституції України є національним багатством України об'єктом права власності Українського народу та є власністю держави Україна за нормами статей :
- 14. право власності на землю, основне національне багатство набувається та реалізується державою виключно відповідно до закону;
- 13. земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу;
- 142. матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є : рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад;
3) 143. територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності (комунальними підприємствами , організаціями і установами ).
З набрання чинності Конституцією України 13.07.1996 року власником національного багатства України стали громадяни України всіх національностей , Український народ ,що обліковувалось :
- частина національного багатства України розташованого на своїй території адміністративно - територіальної одиниці села , селища , міста , району в місті з районним поділом , що є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування , комунальної власності ( комунальними підприємствами , організаціями і установами ) , що обліковується у територіальній громаді ( жителів за ст.1 ЗУ ” Про місцеве самоврядування ”) зі статусом власника за нормами ст.13 ,14 та 142 та 143 Конституції України датою 13.07.1996 року ;
- все національне багатство Унітарної республіки ( лат. - спільної справи громади) України , що обліковувалось у територіальних громадах-власниках частини національного багатства України села , селища , міста , району в місті з районним поділом у Фонді державного майна України ,основними завданнями, якого є захист майнових прав України на її території та діяльність якого підпорядкована та підзвітна Верховній раді України датою 13.07.1996 року за п.2 та 4 за Постановою Верховної ради України “Про Тимчасове положення про Фонд державного майна України м. Київ” від 7 липня 1992 року N 2558 датою 13.07.1996 року.
Отже з 13.07.1996 р. за засновницьким договором ( статутом держави ) Конституцією України за її статтями 142 та 143 кожна територіальна громада виникала правоздатною юридичною особою територіальною громадою села , селища, міста, району в місті з районним поділом України за ст. 23,ст. 25,ст.29 ст.86 ЦК УРСР та ч.2 ст.3 ЗУ “Про власність” і як власник матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування частини державного національного багатства розташованого на її адміністративно - територіальній одиниці для чого треба було на 13.07.1996 року національне багатство , що обліковувалось :
- у регіональних відділеннях та представництвах Фонду державного майна України ( наприклад Фонду державного майна України міста Рубіжне ) ;
- у адміністративно-територіальних одиницях в особі сільських, селищних, міських, районних, обласних Рад народних депутатів (наприклад Ради Народних депутатів міста Рубіжне) як комунальна власність : підприємства (об'єднання ), організації, установи, об'єкти виробничої і соціальної інфраструктури ;
і оформити у власність первинних суб'єктів держави територіальних громад села ,селища, міста , району в місті з районним поділом Унітарної республіки України (наприклад терито- ріальної громади міста Рубіжне) та утворити публічні ( відкриті, загальнодоступні)
реєстри їх власності у Фонді державного майна України за нормами ст.13 , 14 та 142 Конституції України та публічні( відкриті, загальнодоступні) реєстри власників національного багатства громадян України територіальної громади за ст.13 та 142 Конституції України, з чого починається взагалі Міністерство юстиції України.
За нормами ст.13 та ст.143 Конституції України в межах, визначених цією Конституцією від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування та встановлено, що майном, яке є в комунальній власності ( комунальними підприємствами, організаціями і установами ) управляють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені (не плутати з наповненням представницького органу персональним складом депутатів) ними органи місцевого самоврядування.
У зв'язку з цим, після набрання чинності Конституцією України (13.07.1996 р.), ЗУ ”Про місцеве самоврядування“ (12.06.1997р.) та Європейської Хартії місцевого самоврядування ( 01.01.1998 р.) головою Ради ( народних депутатів , міської , селищної , сільської ради , районної у місті з районним поділом) або радами самоврядування ( радою Народних депутатів , міською , селищною , сільською радою , районною у місті з районним поділом ) у кожній територіальні громаді зі статусом власника повинні були скликати загальні збори за статтею 8. III. ПОРЯДОК СКЛИКАННЯ І ПРОВЕДЕННЯ ЗБОРІВ Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання 17 грудня 1993 року N 3748 територіальних громад зі статусом власника юридичними особами і скласти розпорядчі акти ( протоколи загальних зборів ) :
- датою 13.07.1996 року про прийняття статутів та утворення внутрішніх органів Рад Народних депутатів юридичної особи територіальної громади села , селища, міста , району в місті з районним поділом Унітарної республіки України за ст. 29 ЦК УРСР ;
- датою 12.06.1997 року про прийняття змін у статути та утворення внутрішніх органи місцевого самоврядування територіальної громади села , селища, міста , району в місті з районним поділом Унітарної республіки України за ст. 29 ЦК УРСР ;
- датою 01.01.1998 року про внесення змін в статути та встановити всі власні внутрішні органи, робітники яких є держслужбовцями, необхідних для ефективного керування управляння територіальної громади села, селища, міста, району в місті з районним поділом Унітарної республіки України відповідно до ст.6 Європейської Хартії місцевого самоврядування (місцеву раду. податкову, міліцію, прокуратуру, виконавчу службу, народні суди, всі необхідні реєстри).
З дати вступу в законну силу 12.06.1997р. ЗУ “Про місцеве самоврядування“ за пунктом 8 Розділу V ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЬ Верховна рада України веде обліку даних про кількість і склад територіальних громад та утворених ними органів місцевого самоврядування, а також надає їм методичну допомогу.
З 01.01.2004 р. після набрання чинності новим Цивільним кодексом України за загальними зборами скликаними з ініціативи голів територіальних громад або органів місцевого самоврядування повинні бути внесені зміни в статут територіальних громад про те, що вона є юридичними особами публічного права власності за ст.2,ст.316-318 ЦК України .
Однак станом на сьогодні 18.11.2015 року, жодного конституційного органу державної влади та органу місцевого самоврядування утвореного його власником територіальною громадою в Україні немає і єдиним конституційним суб'єктом в Україні — є громадяни України всіх національностей, засновники унітарної республіки України і власники її національного багатства та 50 територіальних громад конституційних суб'єктів, які з листопаду 2012 року, які набули статусу власника частки національного багатства України шляхом проведення загальних зборів на території своїх адміністративно - територіальних одиниць про що складені протоколи про голосування 50 % плюс 1 громадян, що проживають на території і досягли 18 річного віку та мають право голосу .
Але в Унітарній республіці Україні більш ніж 26 тисяч територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, які за ст.142 Конституції України з 13.07.1996 року повинні бути юридичними особами власниками національного багатства, а з 01.01.2004 року юридичними особами публічного права власності відповідно до ст.2 , ст.316 , 317 та 318 та повинні мати у своїй власності : рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси. Однак почин6аючи з 13.07.1996 року і до теперішнього часу жодна територіальна громада України не має :
- своїх власних бюджетних рахунків, тобто не мають конституційних місцевих бюджетів починаючи з 13.07.1996 року (доданий документ №1, №2 та №3 ) ;
- документів про право власності територіальних громад на землю у межах своєї адміністративно-територіальної одиниці починаючи з 13.07.1996р.(доданий документ №4);
- документів на право власності територіальних громад на нерухоме майно починаючи з 13.07.1996 р.( доданий документ №5 та №6);
- своїх власних внутрішніх органів (органів місцевого самоврядування ,пенсійних, податкових , міліцій , прокуратур , судів, та казначейств, реєстрів і т.д.) , робітники яких є державними службовцями для ефективного керування за ст.6 Європейської Хартії місцевого самоврядування з 01.01.1998 року ;
Тобто з 13.07.1996 р. територіальні громади не мають статусу власника , крім того жодна з них не засновувала на своїй території ні органу місцевого самоврядування, ні інших органів влади, як це передбачено ст.140 та 143 Конституції України та ст.6 Хартії місцевого самоврядування.
А з 12.06.1997 р. після набрання чинності ЗУ “Про місцеве самоврядування“ відповідно до п. 8 Розділу V ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЬ Конституції України Верховна рада України до теперішнього часу не веде обліку даних про кількість і склад територіальних громад та утворених ними органів місцевого самоврядування, а також не надає їм жодної методичної допомоги.
За засновницьким договором (статутом) держави - Конституцією України 46 млн. Громадян України домовились, що органи державної влади і місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ( ст.19 Конституції України).
Але саме посадові та службові особи органів державної влади причетні до злочину, яким територіальні громади були позбавлені свого конституційного права власності на місцевий бюджет, землю, нерухоме майно, власні внутрішні адміністративні структури завдяки незаконної діяльності та бездіяльності Кабінету Міністрів України, яких координує і спрямовує діяльність своїх служб , реєстрів та міністерств , а саме:
1. В Державній казначейській службі координацію і спрямування роботи якої здійснює Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів України за УКАЗОМ Президента України “Про Положення про Державну казначейську службу України” від 29 листопада 2011 року N 1078/20114 та Наказом Міністерства фінансів України 23.08.2012 N 938 відкриті рахунки для перерахування місцевих податків , які в супереч ст.142 Конституції України не є власністю територіальних громад , тому Державна казаначейська служба обслуговує за доходами і видатками не місцеві бюджети , а інші рахунки , що є злочином.
2. Діяльність Державного агентства земельних ресурсів України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України за п.1 УКАЗУ Президента України ПОЛОЖЕННЯ про Державне агентство земельних ресурсів України .
Державним агентством земельних ресурсів України ведеться та адмініструється Державний земельний кадастр за нормами ЗУ “Про Державний земельний кадастр” , але земельна ділянка адміністративно - територіальної одиниці не є власністю територіальної громади .
3. Діяльність Міністерства юстиції України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України .
а) В один день 21.05.1997 р. по всій території України до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України у неконституційний і не законний спосіб були внесені особи з назвами органів місцевого самоврядування, як суб'єкти господарювання, які не є такими органами місцевого самоврядування оскільки не мають розпорядчих актів про їх заснування засновниками територіальними громадами, що прямо передбачено ст.140 та 143 Конституції України та ч.2 ст.3 та ст.6 Європейської Хартії місцевого самоврядування. Після набрання чинності ЗУ “ Про державну реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців” Міністерством юстиції України ці самі особи були також внесені без жодного установчого документу проїх утворення і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців.
Таким чином замість встановлення конституційного ладу (порядку) та утворення територіальними громадами власних внутрішніх органів місцевого самоврядування у порядку встановленому ст.143 Конституції України, по всій Україні одночасно були зареєстровані невідомо ким утворені особи, які нібито є органами місцевого самоврядування та які у злочинний спосіб самі себе зареєстрували 21.05.1997 року по всій Україні(Додаток №1). Ці особи не мають жодного відношення до конституційних первинних суб'єктів територіальних громад - власників національного багатства у адміністративно - територіальних одиницях. Їх утворення здійснено у злочинний спосіб, який не передбачено ні ст.143 Конституції України, ні ст.6 Європейської Хартії місцевого самоврядування. Крім цього ці особи також заснувати інші нібито адміністративні структури у адміністративно-територіальних одиницях України у спосіб, не передбачений ЗУ “Про місцеве самоврядування”. Всі ці особи і їх структури були зареєстровані на підставі паспортів громадян України чи на звичайні папірці, які названі Положеннями, але не пройшли державної реєстрації, як нормативно-правові акти і є нечинними( Додаток №2);
У зв'язку з тим, що не були утворені первинні суб'єкти місцевого самоврядування і держави територіальні громади власники національного багатства України, починаючи з 13.06.1997р. до теперішнього часу в Україні не встановлено конституційного ладу (порядку). У наслідок цього не утворено жодного конституційного органу місцевого самоврядування, в тому числі і районних і обласних рад, немає реєстрів власності національного багатства та реєстрів власності територіальних громад ,а також не утворено органів державної влади у тому числі і територіальних виборчих комісій, оскільки їх нікому було заснувати в законний спосіб, встановлений ст.143 Конституції України та ст.6 Європейської Хартії місцевого самоврядування .
б) Також Міністерством юстиції України та утвореними ними органами , якими проводиться державна реєстрація прав власності за нормами ЗУ “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень “. Саме цим міністерством в злочинний спосіб в державні реєстри вносяться відомості про реєстрацію права власності на ім'я цих незаконно зареєстрованих осіб. Тобто у місті Рубіжне цю злочинну функцію виконує Шаповалова С.В..
Для приклад:
Особа з назвою “Рубіжанська міська рада” — це особа, яку ніколи не утворювала територіальна громада міста Рубіжного і яка не має права виступати від імені територіальної громади міста Рубіжного. Ця особа реєструє право власності територіальної громади у особі цієї ж незаконно зареєстрованої Рубіжанської міської ради.
Слід зазначити, що законодавством України не передбачено таких власників , як “територіальна громада у особі Рубіжанської міської ради”.
За ст.13 Конституції України органи місцевого самоврядування повинні діяти від імені територіальної громади, а не в своїй особі підміняючи конституційного власника, територіальну громаду міста Рубіжного. Такі фальсифікації відбуваються тому , що ці фіктивні особи не мають жодного документа , який би встановлював правовий зв’язок між цією особою і територіальною громадою. Такі злочини зараз кояться по відношенню до всіх територіальних громад України, у наслідок чого громади фактично втрачають своє майно.
В злочинній схемі відчуження комунального майна територіальної громади м.Рубіжне Луганської області безпосередню участь приймає приватний нотаріус Нецвітай О.В., яка вносить в офіційні документи договорів купівлі-продажу не дійсного і не існуючого юридично власника бенефіціара - Територіальну громаду м.Рубіжне Луганської області з йог не існуючим у державному реєстрі кодом ОКПОУ.
в) і так , як територіальних громад у статусі власників немає в Україні і нікому утворити свої власні внутрішні територіальні виборчі комісії , то вони утворені особою з назвою “Центральна виборча комісія” незаконно зареєстрованою 24.09.1997 року Міністерством юстиції України у неконституційний і не законний спосіб у Державному реєстрі юридичних та фізичних осіб- підприємців за кодом ЄДРПОУ: 21661450 на підставі не існуючого і не чинного акту — Закону України від 17.09.1997 р. № 733/97-ВР ”Про Центральну виборчу комісію“. Такого закону в Україні не існує оскільки Закон України № 733/97-ВР ”Про Центральну виборчу комісію“ було прийнято Верховною Радою України лише 17.12.1997р. та набрав чинності 01.01.1998 року, тобто через три місяці після реєстрації особи з назвою ”Центральна виборча комісія”(код ЄДРПОУ: 21661450).
Таким чином особа з назвою ”Центральна виборча комісія”(код ЄДРПОУ: 21661450) створює неконституційний, незаконний, злочинний простір для проведення всі виборів Президента України та депутатів Верховної ради України
Тому з 24.09.1997 року в Україні всі Президенти України та депутати Верховні ради України не могли бути обраними і отримати в законний спосіб повноваження , тому до цього часу не утворено жодного конституційного органу державної влади у тому числі і Кабінет Міністрів Україні , який з такою легкістю формує всі реєстри в злочинному просторі( Додаток№3).
Так само з 21.05.1997р. не утворено жодного конституційного органу місцевого самоврядування відповідно до норм ст.143 Конституції України та ст.6 Європейської Хартії місцевого самоврядування . В м.Рубіжне Луганської області Рубіжанська міська виборча комісія має організаційно-правову форму комунальна організація і очолює її особа Єрьомін М.М. у відсутність положення і навіть Статуту який повинен бути у Комунальній організації.
Саме тому зараз нас обурює, що органи влади та місцевого самоврядування працюють не на свою територіальну громаду, а на тих злочинців, які в порушення Конституції навмисно побудували всю цю систему не з верху до низу від територіальних громад до центральних органів влади які утримують як управлінці цю систему, а від злочинних не конституційних центральних органів у Києві, не конституційних органах в областях(головні управління пенсійних, податкових, виконавчих служб), обласні прокуратури і поліції, які і заснували на звичайні папірці з назвами Положення, які не зареєстровані як державні нормативно-правові акти у Мінюсті, або на паспорти звичайних громадян-злочинців, як всі органи місцевого самоврядування та інші органи влади у адміністративно – територіальних одиницях зареєстровані Мінюстом замість власника цих органів територіальних громад як представницьких так і виконавчих у тому числі.
Саме ці фіктивні особи дерибанять всі не оформлені ресурси - ОСНОВУ національної безпеки. Безпосередню участь у цьому дерибані беруть органи Державного казначейства України, які реєструють не рахунки власності територіальної громади, а інші рахунки, через які ці невідомо ким створені особи висмоктують грошові ресурси з громади. Таке становище подається політиками, як централізація діяльності органів державної влади в Україні, Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної ради України, які сформовані не уповноваженим органом ЦВК в не конституційний спосіб з порушенням Конституції України, тобто в злочинний спосіб.
У зв'язку з цим, ніякої децентралізації не потрібно оскільки в державі ще не встановлено конституційного устрою (порядку) відповідно до норм прямої дії ст.13,14 та ст.140-143 Конституції України та ст.2,, 3 та 6 Європейської Хартії місцевого самоврядування за якими найбільші функції і повноваження у громадянина власника національного багатства, територіальної громади — власника, що потребує негайного виправлення тими громадянами ,що працюють в цих незаконних органах. І саме негайно треба припинити будь які дії пов’язані з ініціативою колишнього секретаря «Рубіжанської міської ради» виконуючого обов’язки голови м.Рубіжне Мухтарова Д.Х., який у порушення Європейської хартії, намагався, без рішення територіальної громади м.Рубіжне Луганської області на загальних зборах, позбавити територіальну громаду м.Рубіжне статусу власника комунальної власності-суспільної власності на користь «СОВЕТОВ» депутатів сьомого скликання частина з котрих, саме, і починала дерібан комунального майна-власності територіальної громади м.Рубіжне Луганської області у 90-х роках.
Ці норми мають бути виконані у повному обсязі і без застережень оскільки Конституція України є основним законом - ПРЯМЇ ДІЇ на відміну від Конституції УРСР.
Для відновлення конституційного ладу і повернення територіальним громадам-власникам їх функцій і повноважень, як власників національного багатства України та місцевого бюджету, власних внутрішніх органів влади та так званим органам місцевого самоврядування яке так і не виникло (осіб-«депутатів» та «голів» які усвідомлюють наслідки своєї бездіяльності та діяльності) треба:
1.Верховній раді України розробити , оприлюднити через засоби масової інформації та офіційні видання методичні рекомендації по встановленню конституційного ладу і оформлення територіальних громад зі статусом власника частки національного багатства України, що розташовано на адміністративно - територіальній одиниці села , селища ,міста , району міста з районним поділом ;
2. користуючись методичними рекомендаціям ВРУ провести у всіх територіальних громадах загальні збори громадян України (Додаток №4 Законодавча основа для вимоги №1) на яких забезпечити наступне :
а) Сільським , селищним , міським , районним в місті з районним поділом голів територіальних громад та сільським , селищним , міським , районним в місті з районним поділом радам за ст.12 ЗУ “Про місцеве самоврядування” та ст.3 Постанови Верховної ради УРСР “Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні” шляхом скликання раз на рік загальних зборів територіальних громад утворення первинних суб'єктів місцевого самоврядування і держави територіальних громад села, селища, міста, району в місті з районним поділом зі статусом власника частини національного багатства України своєї території з прийняттям статутів територіальних громад, у яких має бути передбачено наступне:
1. Процедурно прийняти Рішенням Територіальної громади та затвердити представницьким органом місцевого самоврядування Статут територіальної громади м.Рубіжне Луганської області, як юридичної особи публічного права власності ( національного багатства України) та взяття її на облік по кількості і складу у Верховній раді України , зареєструвати такий Статут у законно утвореному (зараз воно не має навіть свого, не типового, положення) відділенні міністерства юстиції у м.Рубіжне Луганської області;
2. Заснування розрахункового рахунку місцевого бюджету власності територіальної громади міста Рубіжне Луганської області та визначити державний банк у якому будуть відкриті ці рахунки, у кращому випадку утворити свій комунальний банк відповідно до законодавства, а також у відсотках розподілення доходів місцевого бюджету на територіальну громаду та Державного бюджету України (наприклад, як у Польщі 80 відсотків залишається у місцевому бюджеті територіальної громади, а 20 відсотків перераховується до Державного бюджету України );
3 Утворення та порядок ведення відкритого власного публічного реєстру власників та реєстру власності національного багатства громадян України територіальної громади м.Рубіжне Луганської області з якого/их і почати Міністерством юстиції України державні реєстри землі і нерухомого майна датою на 28.10.1990 рік .
4. Визначити порядок безпосереднього управління територіальної громади м.Рубіжне Луганської області своїм комунальним майном ( підприємства ми (об'єднаннями), організаціями, установами, об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури ) та держаною, на території адміністративно-територіальної одиниці, землею через статут територіальної громади -власника.
5. Винести рішення загальних зборів про безпосереднє управління чи через утворені ними орган місцевого самоврядування своїм комунальним майном ( підприємства (об'єднання), організацій, установи, об'єкти виробничої і соціальної інфраструктури ) державною землею на адміністративно-територіальній одиниці;
6.Заснований орган місцевого самоврядування , який може мати підзвітний йому виконавчий орган ( що не потребує нових конституційних норм, а є виконання ст.3 Європейської Хартії місцевого самоврядування) подати для взяття на облік та по складу у Верховній раді України ;
Зараз Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект змін до Конституції України у відсутність взагалі територіальних громад зі статусом власника національного багатства і у відсутність взагалі системи місцевого самоврядування в Україні, утвореного територіальними громадами зі статутом власника у спосіб передбачений ст.143 Конституції України та ст 6 Європейської Хартії, на яку можливо було б спрямувати будь-які реформи.
Згідно зі ч.1 ст. 6, Європейської хартії місцевого самоврядування без шкоди для більш загальних законодавчих положень територіальні громади (локальні влади) мають можливість визначати свої власні внутрішні адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб і необхідності забезпечення ефективного управління.
Тому створення всіх органів влади у тому числі і територіальних виборчих комісій на території, реєстрів, виконкомів обласних рад, виконкомів відповідних районних рад є правом та обов'язком саме територіальних громад у відповідності з Конституцією України, ст.3 Європейської хартії місцевого самоврядування та рядом інших законодавчих актів України для забезпечення процесу ефективного управління та перебігу бюджетного процесу, забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів.
Додаткових норм чи змін Конституція України не потребує, оскільки за ст.3 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка є частиною національного законодавства України, встановлено, що місцеве самоврядування це право, яке здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права і які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи.
Таким чином у громадян України, які “працюють” у “Верховній раді України“, “Президентом України” є «депутатами місцевих рад» громадянський обов'язок встановити Конституційний устрій (порядок) на території України, який до цього часу не виконано і його відсутність є злочином передбаченого ст.111 КК України (Державна зрада). Оскільки не встановлення Конституційного порядку це злочин проти Українського НАРОДУ та його власності національного багатства у тому числі і власності територіальних громад за ст. 13 та 14 та ст.142 Конституції України та проти засновницького договору Конституції України, що і є складовими ДЕРЖАВИ УКРАЇНА.
На підставі наведеного вважаємо, що громадянами України, які “працюють” у “Верховній раді України” , “Президентом України” та «депутатами місцевих рад» готується відвертий злочин по позбавленню власності на національне багатство України Українського народу, громадян всіх національностей та первинних суб'єктів держави територіальних громад-власників шляхом зміни норм ст.142 та 143 Конституції України, яке з вищенаведених причин з 13.07.1996 р. не стало матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, а з причин його не оформлення на громадян України в злочинний спосіб стало основою матеріальних і фінансових статків окремих злочинців із громадян України у тому числі сьогоднішніх «депутатів» «Рубіжанської міської ради сьомого скликання»,що має своїм наслідком відсутність НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ та НАЦІОНАЛЬТНОЇ БЕЗПЕКИ в УКРАЇНІ, що і показало здача Криму та Сходу України агресору .
Оскільки за ст.7 ЗУ “Про основи національної безпеки України” основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України, стабільності в суспільстві є:
порушення з боку «органів державної влади» та «органів місцевого самоврядування» Конституції і законів України (всі органи зареєстровані в злочинний спосіб, у тому числі і суди) прав і свобод людини і громадянина, в тому числі при проведенні виборчих кампаній (виборчі кампанії проводить незаконно утворений не державний орган і ЦВК з 24.09.1997р.), недостатня ефективність контролю за дотриманням вимог Конституції і виконанням законів України (територіальні громади не мають статусу власника національного багатства) та намагання маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема, шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації ( в суспільстві громадяни України , що працюють у незаконній Верховній раді України, Кабінеті Міністрів , Президент України приховують злочин проти Українського народу, шляхом розповсюдження недостовірної інформації про те, що в Конституції передбачена централізація надходжень до бюджетів та функцій територіальних громад зі статусом власника, є приховуванням вищезазначених злочинів і ЗНИЩЕННЯМ національної безпеки України).
Крім цього, відсутність зафіксованого національного багатства на своїх громадянах України спричинило відсутність ОСНОВИ держави - НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ, ЕКОНОМІКИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД, що є основою суверенітету Республіки і ми вже це побачили.
ТОМУ УВАГА!
Зміна норм ст.142 та 143 Конституції України за ініціативою Президента України чи будь якої іншої законодавчої ініціативи Конституційної комісії тощо та голосування таких змін до ст.142 та 143 Конституції України у “Верховній раді України” будемо вважати продовженням ДЕРЖАНОЇ ЗРАДИ окремими громадянами України, а саме : НАЦІОНАЛЬНОГО БАГАТСТВА УКРАЇНИ , його власника УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ та засновницького договору(статут) Унітарної (неподільної) республіки (лат.Спільної справи громади) Україна, КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ.
Так само і проголошення будь - якого референдуму по федералізації є злочином проти держави : НАЦІОНАЛЬНОГО БАГАТСТВА УКРАЇНИ, його власника УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ та засновницького договору (статут держави) КОНСТИТУЦІЇ Унітарної (неподільної) республіки ( лат. Спільної справи громади ) України.
Так само і створення насильницьким та шахрайським шляхом об’єднаної територіальної громади з центром (централізація) у м.Рубіжне, що є підставою для змін в Конституцію України та знищення терміну Територіальна громада при об’єднанні, яка є була та і буде (як би шахраям та злочинцям не бажалося) власником національного багатства як на адміністративно-територіальній одиниці так і на всій території унітарної республіки держави Україна згідно Конституції України та законів України.
Також є державним заколотом викладення норм у перехідних і прикінцевих положеннях проекту ЗУ“Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)” про особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, які повинні визначатися окремим законом. Закони України приймаються Верховною Радою України у відповідності до чинної Конституції України, а норм про такий статус окремих районів Донецької і Луганської областей не містить текст чинної Конституції України. Також не передбачаються такі норми і у змінах до Конституції України щодо децентралізації влади. Таким чином таких перехідних положень від однієї редакції Конституції України до іншої бути НЕ МОЖЕ і просимо територіальну громаду міста Рубіжне Луганської області не ошукувати а навпаки підтримати та розплющити їй очі на дуже небезпечні події які утворюються за її «спиною».
У зв'язку з цим, замість спроби знищіти шляхом об’єднання територіальних громад саму ТЕРИТОІАЛНУ ГРОМАДУ м.Рубіжне Луганської області як за терміном Конституційного сумісного власника національного багатства
ВИМАГАЄМО
(З врученням і безпосередньо у руки депутатів «Рубіжанської міської ради»)
вжити невідкладних заходів щодо повного і беззастережного виконання Конституції України, а саме:
1. Оформлення територіальної громади м.Рубіжне Луганської області у передбаченому чинною Конституцією України статусі публічного власника Національного багатства України та встановлення (утворення) на підставі Конституції України власних внутрішніх органів місцевого самоврядування територіальної громади шляхом проведення загальних зборів та прийняття статуту територіальної громади.
2. Інвентаризації, обліку і оформлення (реєстрацію) на територіальну громаду публічної власності Українського народу - Національного багатства України;
3. Опублікувати публічний перелік публічних власників Національного багатства України , громадян України, включаючи дітей, які від народження є громадян України та є членами територіальної громади м.Рубіжне Луганської області;
4. ТЕРМІНОВО;
1.) Припинити розкрадання місцевого бюджету територіальної громади Законами України ”Про державний бюджет України” на кожен рік,
2.) Оформити рахунок місцевого бюджету публічної власності територіальної громад і відновити конституційне право публічної власності територіальної громади на на всі податки і збори на території і доходи від діяльності комунальних підприємств та органів місцевого самоврядування, які у злочинний спосіб не відкриті до теперішнього часу і відсутні на протязі вже19 років,
3) від імені само-утвореного приватною особою з залучення державного реєстратору
21.05.1997 року представницького органу місцевого самоврядування - Рубіжанської
міської ради Луганської області, негайно прийняття рішення, що до звернення к
органам прокуратури, міністерства внутрішніх справ, СБУ, Верховної ради України,
Президенту України, про наявність прямих ознак державного заколоту на
адміністративно територіальної одиниці територіальної громади міста Рубіжне
Луганської області, прийняття запобіжних заходів до організаторів цього заколоту аж
до громадянського затримання відповідно до Порядку, організувати захист від
посягання на життя важливих свідків; державного реєстратора Шаповалова С.В., приватного нотаріуса Нецвітай О.В.,
депутата «Рубіжанської міської ради» сьомого скликання Арцева Ю.М., колишнього «голову» м.Рубіжне
Положенцева Ю.П., голову Рубіжанської міської виборчої комісії Єрьоміна М.М., колишнього начальника ОДПІ
Прокопенко В.Н.,взяти під контроль пересування, в межах України, усіх депутатів «Рубіжанської міської ради»
починаючи з 23 (двадцять третього) скликання по сьоме (сьоме) скликання включно.
6. Прийняття рішення про заборону відчуження комунального майна територіальної громади міста Рубіжного
Луганської області та надання його в оренду до встановлення конституційного устрою держави Україна на
адміністративно-територіальній одиниці Територіалної громади міста Рубіжне Луганської області.
7. Прийняти рішення для організації охорони архіву Рубіжанської міської ради (територіальної громади м.Рубіжне
Луганської області)
8. Провести інвентаризацію всього майна, що знаходиться в адміністративній будівлі за адресою пл. Леніна, 2. та
коштів, що знаходяться на рахунках державного казначейства як кошти місцевого бюджету м.Рубіжне Луганської
області.
17.12.2015 року
Члени територіальної громади м.Рубіжне
